Як живе мікрорайон Левандівка (ФОТО)

Неділя, 7 травня 2017, 19:51
Фотопогляд на один із житлових масивів Львова, розташований у Залізничному районі.
Як живе мікрорайон Левандівка (ФОТО)

Історики досі не можуть визначитись із походженням назви населеного пункту: за однією версією, тут колись жили дідичі Левандовські, за іншою — це те, що залишилось від німецької колонії Льовендорф (Löwendorf, або “село левів”), яка існувала тут у 18 столітті.

Типовий пейзаж Левандівки — це кількаповерхові житлові будиночки 1950-х років та назви вулиць (Алмазна, Машиністів, Пілотів, Пропелерна), які нагадують про минуле: раніше тут селились переважно залізничники і робітники першого львівського летовища, що проіснувало у мікрорайоні з 1914 до 1929 року.

Території летовища були більш відомі як Янівські блоні (луки), де розташовувались майстерні з ремонту авіадвигунів та літаків, слюсарна і столярна майстерні, склади, цех для фарбування літаків, ремонтний ангар, зброярська майстерня та ін.

Церкви

Ще з минулого століття на Левандівці було збудовано кілька церков: 1923 року - Церкву святого Андрія (тепер св. Андрія і Йосафата, УГКЦ) на вулиці Повітряній та Костел Матері Божої Неустанної Помочі, який розібрали у 1960 році, а на цьому місці 1991 року заклали Церкву Покрови Пресвятої Богородиці (УПЦ-КП), яка функціонує досі.

Також тут діє Церква Вознесіння Господнього (УГКЦ), Церква Святого Духа (УАПЦ) і Зал Царства Свідків Єгови. Окрім духовної функції, церкви є однією з головних прикрас мікрорайону.

Парки

На Левандівці є два парки, які слугують місцем розваг і відпочинку для місцевих мешканців. Перший парк - “Левандівський” - було закладено 1950 року і до початків Незалежності він називався Жовтневим, аналогічно до радянської назви житлового масиву.

Місце прогулянок починається від вулиці Повітряної, звідки вглиб парку веде головна алея. При вході є альтанка та будівля колишнього кінотеатру “Супутник”, який був відомий також у якості нічного клубу у 2000-х роках.

9 березня 2015 року обабіч головної алеї парку з’явилась Плита пам’яті, встановлена на честь Героїв, які захищають Україну на Сході. Навколо Плити висаджені кілька гілочок “Тарасової верби”, зусиллями сімей-переселенців та сімей учасників АТО.

Ще одним великим парком є “Білогорща”, або “П’ятий парк”, який знаходиться поблизу однойменної залізничної станції, рух по якій було відкрито у 1861 році. Лісопарк виник із поступовим освоєнням лісу біля сусіднього мікрорайону Білогорща. У той час навіть побутувала думка про створення у цьому місці львівського зоопарку.

Головна вулиця

Як вже було сказано, більшість вуличок Левандівки нагадують про минуле: це унікальне поєднання сільської та міської естетики, історії та своєрідного комфорту. 

Кожен закуток мікрорайону має свої цікавинки та принади, які можуть зацікавити багатьох істориків та авантюристів.

Оскільки минуле Левандівки пов’язане здебільшого із залізничними та авіаційними досягненнями минулого століття, тут на кожному кроці можна знайти його відлуння.

Саме залізнична колія та Головний вокзал є тими об’єктами, які відмежовують житловий масив від іншої частини Львова.

Головна вулиця Левандівки — Повітряна є основним орієнтиром для заблудлих немісцевих, адже з’єднує більшість стратегічно важливих архітектурних об’єктів: церкви, парки та заводи.

Левандівське озеро

Одне із багатьох заводських приміщень Левандівки розташоване біля самого “серця” мікрорайону — озера. Між вулицею Повітряною та Львівським холодокомбінатом розкинулась водойма, площею 1,9 гектарів, яка з 2010 року носить офіційну назву “Озера Левандівського”.

Береги озерця, які потенційно можуть перетворитися у місцеві набережні, завжди переповнені місцевими мешканцями, які вийшли на прогулянку. Тут можна побачити і підлітків, які відпочивають у тіні дерев, і сімейні пари з дітьми, що годують лебедів та качок на воді, і поодиноких рибалок, які мають надію виловити щось із озера, і тих, хто хоче повечеряти у приємній атмосфері (одразу біля водойми є ресторан).

Кілька років тому у інформаційному просторі вигулькували пропозиції спорудити на озері канатну дорогу, втім втілити в життя цей проект досі не вдалось. Натомість, береги озера освітили аж надто ретельно, мабуть, аби ніхто не скористався підводними сходами.

Фото: "Справжня Варта".

comments powered by HyperComments