Богдана Брилинська: «Туристичний» дух міста – це те, з чим Львів бореться вже не перший рік
Богдана Брилинська, координатора проекту, розповіла про шлях до титулу «Львів – місто літератури ЮНЕСКО», що почався ще 2013 року та окреслила проблеми і виклики, з якими довелось зіткнутися. Про це повідомляє “Справжня Варта” із посиланням на “Читомо”.
На думку Богдани Брилинської, на сьогодні існує багато проектів, які учасники проекту хочуть втілювати, але мало людського ресурсу і його важко розподіляти. Залишається «конкуренція» та неконсолідованість всередині галузі.
“«Туристичний» дух міста – це те, з чим Львів бореться вже не перший рік. І бореться, і ні водночас, бо туризм треба розвивати з точку зору економіки, але треба розвивати і культуру, й інтелектуальне наповнення того самого туризму і того туриста, який приїжджає до нас. Проблемою є вибаглива публіка, бо львів’янин має специфічне сприйняття всього, що робиться в місті, і загострена міжнародна увага до Львова, яка стала ще гострішою, бо ми активно включилися в роботу з іншими містами літератури. Зараз ми працюємо над виконанням заявленої стратегії «міста літератури», адже залишилось всього три роки до того, як ми будемо звітувати перед ЮНЕСКО вперше”, - розповіла Богдана Брилинська.
Координатор проекту “Львів — місто літератури ЮНЕСКО” також зазначила, що серед іншого заплановано створення нового формату культурного центру довкола ідеї мережевого підходу.
“Центр творчого розвитку, як називається офіційно офіс Міста літератури, – це частина міського палацу культури імені Гната Хоткевича, який працює у Львові. Установа культури, в якій штат формується відповідно до наказу Мінкультури, що визначає штатні розписи міських палаців культури по всій Україні. І запровадити там посаду проектного менеджера – неможливо. Ми можемо їх назвати редакторами, завідувачами відділу і т.д., але назвати їх дизайнерами і проектними менеджерами не можемо. Ми вийшли з цієї ситуації творчим шляхом і створили Центр творчого розвитку”, - наголосила Богдана Брилинська.
На сьогодні палац культури ім. Гната Хоткевича перебуває на етапі трансформації, але є план зробити там трирівневу установу, яка б у собі містила різні рівні навчання в культурній сфері. Перший рівень – творчі колективи, другий рівень – навчання культурних менеджерів, третій рівень – коворкінг для представників основ культури.
“Найбільша проблема в місті – немає культурних менеджерів, які могли б допомогти розвиватися митцям, письменникам, літераторам. У нас є положення про першу львівську літературну премію, яка становитиме 150 тис грн. на автора. З того, що я поки що знаю, це найбільша премія міського зразка в Україні. Конкурсна комісія буде складатися із представників громадськості, видавництв, літературних менеджерів, книгарень. Ми хочемо збирати інформацію максимально широко з усіх літературних агентів, які є в Україні, у Львові. Можуть подаватися автори не тільки львівські, тут таких обмежень немає. Також готуємося презентувати положення про підтримку перекладів”, - пояснила Богдана Брилинська.
У ході обговорення, спікерка Ірина Соловей із ГО “Garage Gang” зазначила: те, що Львів став містом літератури ЮНЕСКО – це один крок для міста, але великий крок вперед для країни. Тому що це потребувало співпраці між культурним середовищем, муніципалітетом, місцевими бізнесами, і вони змогли знайти достатньо гнучкості, щоб прийти до діалогу і діяти разом.
