У Львові відбулась зустріч “кіборгів” із військовослужбовцями Львівського гарнізону (ФОТО)

Сьогодні, 19 січня 2017 року у Будинку Офіцерів пройшла зустріч “кіборгів”, які захищали Донецький аеропорт впродовж 9 місяців (з квітня 2014 до 21 січня 2015 року, 242 дні), із військовослужбовцями Львівського гарнізону та студентською молоддю. Про це повідомляє кореспондент “Справжньої Варти”.

На зустріч до Львова приїхали четверо “кіборгів”: Тарас Колодій, Олександр Машонкін, Любомир Гринюк, Павло Панченко. Модерував захід начальник Регіонального медіа-центру Міністерства оборони України (м.Львів), полковник Олександр Поронюк.

Вступне слово отримала завідувачка бібліотеки 58 Будинку офіцерів Віра Керечан, яка нагадала присутнім у літературній формі про те, як розвивались події у Донецькому аеропорту. Після чого всі вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Учасникам заходу показали короткий відеоролик-пісню про захист Донецького терміналу, слово взяв також військовослужбовець, лауреат премії Богдана Хмельницького, підполковник  Володимир Тимчук, який зачитав кілька поезій зі своєї збірки “Вогнити! Вижити! Перемогти!” та подарував “кіборгам” по примірнику.

Далі кожен із учасників “пекла 242” коротко розповів про себе, переживання щодо часу, проведеного у Донецькому аеропорту:

“Прибули ми в аеропорт у вересні, на підсилення. Що можу сказати про аеропорт? Це дуже страшно. Ті, хто каже, що не страшно — кривлять душею. Перший, другий дні — дуже страшні. Пізніше ти вже знаєш, що робити, як себе вести; дії точні”, - розповів Павло Панченко.

“У нас реально дружні, товариські стосунки. Особливо, після того, як хлопці були звільнені з полону, пам’ятаю, який був моральний стан, через які емоції вони проходили... Але ми маємо багатовіковий “термін витривалості”, який передається від батьків, дідів, прадідів... Думаю, що це і дає можливість людям рухатися уперед, не здаватися”, - зазначив Олександр Поронюк.

“Був мобілізований 14 серпня, в аеропорт попав на саму Святу вечерю, 6 січня 2015 року. Був там до кінця. Потім полон, майже 8 місяців. Далі звикав до нового життя”, - поділився Любомир Гринюк.

“Я знав, що мене чекає вдома мама, рідні, друзі...”, - розповів Тарас Колодій про свої переживання в полоні.

“Уже півтора року, як я звільнився з полону... Аеропорт — це страшно, ніколи не знаєш, що тебе чекає через пару хвилин”, - зазначив Олександр Машонкін. За його словами, після пережитого “кіборги” відчувають один одного, думки та потреби, постійно стараються підтримувати побратимів.

“У нас стояла задача два тижні протримати аеропорт — ми протримали. Протримали б і довше, але так сталося, що довше там не було що тримати і не було з чим”, - розповів Олександр. 

“Потрібно кілька місяців, може більше, щоб звикнути до того, що за тобою ніхто не ходить з автоматом, тебе ніхто не б’є і таке інше. Дивує тільки одне: деякі люди дійсно переживають за події на Сході, а іншим усе просто паралельно. На мою думку народ має разом, спільно підтримувати те, що відбувається в Україні, тому що Україна — це НАША держава, усіх, хто тут живе”, - додав Олександр Машонкін.

Після цього присутнім на “Вечорі слави з Героями” показали ще один відеоролик про захист Донецького аеропорту, а отець Андрій, який перебував багато разів у зоні АТО разом із волонтерами зі Львова, покропив усіх присутніх освяченою водою з нагоди Водохреща.

Капелан також зазначив, що зараз українцям необхідна єдність, слід зрозуміти нашу історію, помилки нашої історії та зосередити зусилля на тому, щоб дослідити свій рід, та показати, що таке громадянське суспільство.

“Коли дивишся на аеропорт, на хлопців, бачиш, що наша історія реалізується так, як про це писали пророки (Шевченко, Франко). І врешті доходить, що “І світ ясний, невечерній Тихо засіяє. Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю!” [“І мертвим, і живим...”, Т. Шевченко]. Наш пророк Шевченко дає рецепт Єдності, не зважаючи на релігійні уподобання, соціальний статус і професію”, - вважає отець Андрій.

Як зазначив у коментарі для “Справжньої Варти” Любомир Гринюк, спершу військовослужбовці не вірили в те, що держава буде якось допомагати. Наразі “кіборги” мають пільговий проїзд і реабілітацію двічі на рік:

“Спочатку в це якось не вірилось. Зараз усе стабілізувалось і від держави хочеться тільки контролю... Я є членом організації “Побратими України”, на цьому рівні все обговорюється і вони допомагають”, - розповів Любомир Гринюк.

“Отримав посвідчення учасника бойових дій — в автобусі можу їздити безкоштовно, пільги отримую — менше плачу за газ. По правових питаннях підтримують громадські організації”, - поділився Олександр Машонкін.

“Все залежить від командира. В умовах бою командир сам модернізовує тактику, по ходу обставин. Тому що суто по статуту ніхто не воює, бо статут написаний у кабінеті, а бій іде в полі. Кожен командир особисто визначає, як йому ліпше зберегти склад свого підрозділу. А все решта залежить від командування”, - відповів на запитання про тактику українського війська Олександр Машонкін.

Сьогодні Герої нічним потягом поїдуть до Києва, де завтра відзначатимуть другу річницю оборони Донецького аеропорту та нагороджуватимуть тих, хто був у полоні.