У Львові створять мурал в пам'ять художника УПА Ніла Хасевича

Валерій Шмаков  |  Середа, 25 листопада 2015, 13:39
До 100-річчя з дня народження упівського художника Ніла Хасевича — автора дереворитів, бофонів, повстанських листівок у Львові на вулиці Героїв УПА планують створити кількох метрове зображення митця.
У Львові створять мурал в пам'ять художника УПА Ніла Хасевича

Ініціаторами заходу виступило Молодіжне об’єднання «Граніт». Як розповів один з організаторів проекту Андрій Мочурад, зараз відбувається обговорення деталей ескізу.

«Це буде масштабне зображення, базовими елементами якого стануть стилізоване під дереворит зображення Ніла Хасевича, цитата та кілька спрощених фрагментів його робіт. Ми вже маємо все необхідне, єдиною серйозною перепоною є непердбачуваність погоди, адже процес створення такого арт-об’єкту займає кілька днів роботи цілої команди», - каже Андрій Мочурад.

Відтак, активісти запрошують долучитись до проекту молодих львівських художників, та митців з інших міст України.

За словами організаторів, згідно Постанови Верховної Ради України № 184-VIII від 11 лютого 2015 року «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2015 році», 100-літній ювілей Ніла Хасевича має відзначатись на державному рівні.

Довідка:

Ніл Хасевич — український художник, графік, активний громадський і політичний діяч, член ОУН і УГВР. Лицар Срібного Хреста Заслуги та медалі «За боротьбу в особливо важких умовах».

Ніл Хасевич народився 25 листопада (12 листопада за старим стилем) 1905 року в селі Дюксин Костопільського повіту на Волині в родині псаломщика. Навчався в майстерні Василя Леня в Рівному. 1925 року склав екстерном іспит і здобув атестат Рівненської гімназії, працював помічником іконописця. Також навчався у Варшавській академії красних мистецтв.

1935 року Ніл здобув диплом про вищу художню освіту з правом вчителювання в середніх школах. З початком Другої світової війни він повертається до свого села. Але ще 1931 року його полотно «Прання» було відзначене премією «Ватикан», а наступного року — портрет гетьмана Івана Мазепи — дипломом Варшавської академії.

Поступово він переходить від олійного живопису до графіки і починає займатися гравюрами, а точніше — дереворитами (дереворізами). На початку 1930-х років Ніл Хасевич виставляється в художніх салонах Львова, Праги, Берліна, Чикаго, Лос-Анджелеса. У 1937 р. здобуває третій грошовий приз на міжнародній виставці гравюр по дереву у Варшаві.

Одночасно із творчістю він займається громадською і політичною діяльністю: входить до Волинського українського об'єднання, а згодом вступає до ОУН. З квітня 1943 року, коли масово формувалися загони УПА, художник долучився до підпільної роботи. Його було обрано до центрального і крайового проводів ОУН.

Із того часу починається кочове життя. Робота в криївках, постійна зміна місця перебування, постійна небезпека. Його знали за псевдонімами Бей-Зот, Левко, Рибалка, 333, Старий, Джміль. Ніл Антонович був талановитим пропагандистом, керував друкарнею повстанців, працював як художник і редактор, готуючи ілюстрації до сатиричних журналів УПА «Український перець» та «Хрін», оформляв летючки, листівки, підпільні видання, випустив альбом карикатур. Митець розробляв також проекти прапорів, печаток, бланків для повстанців. Протягом 1943–1944 рр. очолював політико-пропагандистську ланку групи УПА «Північ».

У червні 1948-го Українська головна визвольна рада (УГВР) запровадила відзнаки підпільникам, які заслужили їх особистою звитягою. Саме «Зот» створив ескізи Хреста Заслуги і Хреста Бойової Заслуги та медалі «За боротьбу в особливо важких умовах». Згодом самого автора було відзначено Срібним хрестом заслуги та медаллю і обрано до УГВР від української інтелігенції. Лише одиниці знали про те, ким він є насправді, чим займається і де перебуває на даний час.

Та в 1951 році зі столиці СРСР надійшов наказ — «пресечь антисоветскую деятельность» Хасевича, бо гравюри з підпілля потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів), а потім були надруковані у згаданому вище збірнику «Графіка в бункерах УПА». Для розшуку митця було створено міжобласну оперативну групу. На слід «Зота» чекісти виходили кілька разів. Коли гебістам вдалося оточити криївку, в якій перебував Хасевич, він відмовився здатися та загинув в нерівному бою з енкаведистами.

1992 року на місці загибелі Ніла Хасевича у Сухівцях Рівненського району встановлено пам'ятний знак. Також пам'ятник Нілу Хасевичу є в місті Рівне на вулиці Директорії.

comments powered by HyperComments