Бійці Львівського тербату просять теплу форму і GPS-навігатори. Тепловізори бачать лиш на картинках
За її словами, після лікування та реабілітації хлопці групами повертаються в зону АТО. Всім їм потрібні теплі речі бо насуваються холоди, ночами вже бувають заморозки.
Зокрема необхідні зимові спальники, намети, каремати, светри, гольфи, балаклави, в’язані шапки, теплі шкарпетки, рукавиці (теплі і тактичні), термобілизна, яка б зігрівала в мінусову температуру і в якій бійці не пріли. Також вкрай необхідні обігрівачі та пічки буржуйки.
«Зараз на Донбасі розпочинається сезон дощів, які можуть затягнутися на довгі тижні. Тому знадобляться дощовики. Бажано щоб окремо були штани та куртка», - каже волонтер.
Сьогодні, за її словами, у батальйоні не вистачає навіть військової форми. А в кожного військовослужбовця має бути як мінімум два комплекти однострою.
«Бійці переважно просять натівську форму, бо вітчизняна доволі незручна та й плавиться при високих температурах. Коли солдат отримує опіки така форма буває знімається разом зі шкірою. А берци вітчизняного виробництва розлазяться при тривалому носінні. Також знадобилися б армійські куртки, бо солдати батальйону тероборони зараз займаються перевезеннями, тож в бушлатах,які їм видали не комфортно швидко сідати та покидати автомобіль. А в разі обстрілу доводиться за секунду вистрибувати з машини», - констатує Борисова.
Та найбільш для бійців тербату, які їздять в конвої необхідні GPS-навігатори, адже карти місцевості переважно просто відсутні.
«А такі речі як тепловізори, коліматорні приціли, прилади нічого бачення вони взагалі бачать тільки на картинках», - каже Лана Борисова.
Та й це мабуть не найбільш кричуща проблема в АТО. Як розповідає Борисова, у зв’язку з частою передислокацією військовики іноді потрапляють на блокпости де бракує питної води, не кажучи про воду для миття та прання. Тож, як зізнається волонтер, їй би не завадило сприяння з вантажним автотранспортом, адже допомога бійцям має бути тільки адресна.
«Потрібно не просто відправляти допомогу в військову частину, я сама хочу на власні очі переконатися, що допомога доходить до простих солдат, а не лише до офіцерів, які більш-менш забезпечені. Посилки іноді передаю на Схід «Новою поштою», а хлопці виїжджають за нею до найближчого відділення, яке може бути за 50-100 км. Або ж відправляю поштою до Харкова, а звідти вже везу хлопцям сама», - розповідає волонтер.
Окрім 3-го батальйону тероборони ініціатива «Єдина країна - Єдиная армия: Підтримай захисника» опікується 36-ою окремою бригадою берегової охорони ВМС, донецьким прикордонним загоном, ротою зенітників 24-ої окремої механізованої бригади, та 4-ою ротою, 2 батальйону 95-ї бригади ЗСУ.
«Із батальйоном територіальної оборони Львівщини я була з перших днів коли він тільки формувався. Я пройшла медкомісію і готова була служити та їхати разом з ними в АТО. І хоч командування проти, я досі прошу прийняти мене в батальйон. Бо мій принцип як військового журналіста – не лише писати про чужі проблеми, а й допомагати по мірі сил і можливостей», - говорить Лана Борисова.
Для охочих допомогти на сторінці ініціативи «Єдина країна - Єдиная армия: Підтримай захисника» можна знайти інформацію про потреби бійців та звіти про доставлену допомогу. Номер мобільного Лани Борисової: 0964640387; № рахунку: 5168 7572 0873 8700
Фото: Валерій Шмаков, Лана Борисова
