Чим Україна має бути для Севастополя?
Серед місцевого населення побутує проросійська ідеологія і постійні розмови про те, яка Україна погана, бідна і ні на що неспроможна. Але кілька років поспіль, 10% державного бюджету Україна витрачала на Крим (хоча адміністративних одиниць 25).
Мешканці Криму, так, як і Севастополя мало думають про те, як Україну зробити кращою. Російськомовне населення мріє про повернення Совєтського Союзу і робить усе можливе для того, аби прискорити цей процес.
А що відбувалося в Криму в сорокові роки?.. Совєтські «визволителі» вивезли місцеве татарське населення у Казахстан та Узбекистан, а на вільні місця заселили росіянами. Під час депортації кримських татар загинуло багато людей, у тому числі й вагітних жінок. Ті, що залишилися живими, працювали в Казахстані, або відбували покарання в Сибіру.
Так, за словами харківського письменника і громадського діяча Володимира Пасічника, який теж був вивезений разом із батьками до Сибіру, кримських татар свідомо винищували. Так, на його дитячих очах за один місяць померло 80 татар. На людях були золоті годинники, і гроші вони теж мали, але їсти купити було ніде і ні в кого. Посилки присилали далеко не всім, та й максимальна вага надісланої допомоги не повинна була перевищувати семи кілограмів за місяць.
От саме в такий спосіб «визволяли» Крим. Але росіяни не вміли вирощувати виноградники та інші культури в умовах сухого клімату на малородючих кам’янистих грунтах. Тобто шматок території був захоплений, а що з ним робити, і як там вести господарство не знали.
Виходячи з господарчих міркувань, влада Совєтського Союзу у 1954 році подарувала Крим Україні. Так легше було постачати туди електроенергію, споруджувати водні канали для поливу тощо. Україна теж почала вкладати кошти у розвиток того бідного краю і продовжує це робити сьогодні.
Але у відповідь на все це можна побачити лише російські прапори та зомбоване населення. У Севастополі російська і совєтська символіка висить повсюди. Кілька сотень світлин можна переглянути тут і тут.
А чому так? Мабуть тому, що за часів Совєтського Союзу Крим був не лише зросійщеним, а туди ще й наїхало багато військових. Спочатку несли службу у країнах Балтії чи Камчатці, а потім на схилі літ переводились по службі в Крим і оселялись там. Здебільшого, це були росіяни. Тепер Україна їм усім вимушена виплачувати величезні військові пенсії з державного бюджету. А серед них є й такі, що отримують пенсію не лише від України, а й від Росії одночасно.
Кримським татарам дозволили повертатися. Усі хто зміг, цією можливістю скористалися. Адже без них вести господарство в Криму так і не навчилися. Виникла низка проблем із житлом і землею. Адже у тих будинках, де раніше мешкали татари зараз живуть росіяни. Так, татари зуміли побудувати мечеті, але деякі земельні питання і до сьогодні залишаються відкритими.
Російське населення продовжує вести проросійську пропаганду, створювати всілякі рухи і робити все для того, аби Крим повернути Росії. Адже тоді, коли його дарували Україні, ніхто не розраховував на те, що Совєтський Союз розвалиться.
Зараз перед
Україно стоїть нелегке завдання – українізувати Крим і навести там лад. Бо в
іншому разі, зросійщений Крим не зможе нормально існувати і розвиватися, так, як і Україна, із таким проросійсько
налаштованим населенням.