Росія знову хоче бачити в себе українську курятину. Проте вітчизняні птахівники не поспішають робити особливий акцент на «заполітизованому» ринку
У результаті право на постачання готових м’ясних продуктів до Росії з 1 липня отримало лише ТОВ «Елітекс» (ТМ «Царська охота», ТМ «Купець», ТМ «Смачного»). М’ясо птиці й сирі птахопродукти зможуть відправляти до Росії два підприємства — птахофабрика «Снятинська нова» (ТМ «Фуа Гра») та «Миронівська птахофабрика» (ТМ «Наша ряба»).
Тим часом міністр аграрної політики Микола Присяжнюк в ексклюзивному коментарі «Дню» повідомив, що в липні 2010 року Україна очікує на приїзд групи російських фахівців, які інспектуватимуть додатково ще 40 вітчизняних підприємств м’ясо-молочної галузі (в тому числі й птахофабрики). За оцінками міністра, в разі успішного інспектування обсяг українського агроекспорту в Росію до кінця 2010 року зросте до двох мільярдів доларів.
Нагадаємо, що раніше в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» віце-прем’єр-міністр з питань АПК Віктор Слаута виступив за активне просування України на російському ринку м’яса птиці.
Аналітик Phoenix Capital Андрій Ястреб вважає новину від Россільгоспнагляду дуже позитивною для птахівників і, особливо, для найбільшого вітчизняного виробника курятини «Миронівський хлібопродукт» (ТМ «Наша ряба» — 43% ринку курятини), адже оптова ціна на курятину в Росії складає 21,5 гривні за кілограм, в той час, як в Україні — 14—15 гривень за кілограм.
Чи готові птахівники до активного освоєння російського ринку, «День» попросив прокоментувати голову правління «Миронівського хлібопродукту» Юрія Косюка. Проте він розповів, що в перспективі компанія планує нарощувати експортні потужності на 15—20%, але в основному за рахунок поставок до країн Азії та Європи. «Ми не збираємося експортувати в Росію, бо там є великі ризики, — говорить Косюк. — Проблема в тому, що ми витратимо сьогодні зусилля на Росію, а завтра будемо з росіянами конкурувати на міжнародних ринках. Крім того, у них внутрішнє перевиробництво буде в найближчі п’ять-сім років».
За словами Ястреба, неохоче входження на ринок сусідки дійсно можна пояснити наміром російського уряду збільшити внутрішнє птаховиробництво. Експерт нагадав, що в 2009 році Росія імпортувала 853 тисяч тонн м’яса курки (600 тисяч тонн із США і 180 тисяч тонн — із ЄС). І зараз розпочалися впроваджуватися заходи для зменшення імпортозалежності: так, у 2009 році внутрішнє птахівництво Росії збільшилося на 320 тисяч тонн, у 2010 році очікується зростання ще на 200 тисяч тонн.
Голова ж ради директорів «Спілки птахівників України» Олександр Бакуменко пояснив небажання одного з найбільших вітчизняних птаховиробників робити акцент на «пернатому ринку» Росії гірким досвідом бізнесу попередніх років. Мовляв, останні п’ять років через надумані політичні причини українська агропродукція не надходила на російські полиці. «На російському ринку працює дуже серйозний адміністративний ресурс», — говорить він. Тому головна ставка цим підприємством і робиться на прогнозований внутрішній та азійський ринок, бо там немає політики. На думку Бакуменка, російський ринок птахівники розглядають як тактичний, бо бізнес не хоче стати жертвою можливих політичних різночитань.
Проте, незважаючи на всі бар’єри, на думку Ястреба, експорт до Росії залишається привабливим. По-перше — приваблює величезний обсяг ринку — 2,7 мільйона тонн, і в майбутньому очікується його зростання в середньому на 1,6% в рік. Для порівняння, вживання м’яса бройлерів в Україні в 2010 році складе 812 тисяч тонн, а очікуване зростання ринку, за даними FAPRI, — на рівні 1,8%. Серед серйозних аргументів «за» освоєння російського ринку — вища на 40—50% ціна на курятину. Щоправда, в перспективі вона може дещо знизитися, бо Росія знову дозволила імпорт із США.
На думку ж Бакуменка, російський експортний вектор стимулюватиметься надто повільним виходом на ринок ЄС. «Європейський ринок дійсно цікавий (там проживає 500 мільйонів найбагатшого населення). Але він недоступний», — говорить Бакуменко. За його словами, в ЄС захищають свого виробника через систему змішаних митних ставок, якими регулюється імпорт. І проект угоди про зону вільної торгівлі з ЄС та Україною не вирішує цього питання: в документі, стверджує Бакуменко, записана норма, за якою імпорт птиці дозволено тільки в розмірі 10 тисяч тонн. Для вітчизняної галузі птахівництва — це фактично нічого, говорить він. Натомість поставки до Росії, підрахував Бакуменко, уже на перших порах можуть становити близько 50 тисяч тонн.
Хоча, якщо ж українські птахівники таки «підуть на Росію», то Україні не уникнути й негативного моменту — зростання цін м’яса птиці на внутрішньому ринку. За оцінками Ястреба, зростання оптової ціни в Україні можливе до 16—16,5 гривні за кілограм (така ціна була на українському ринку в ІІ—ІІІ кварталі 2009 року).
