Прийняття нового закону про місцеві вибори не спричинить змін політичної конфігурації на Харківщині
На місцевих виборах 2006 року найбільший рівень підтримки від виборців області отримала Партія регіонів, яка отримала 83 із 150-ти мандатів в облраді та 54 зі 100-та мандатів у міськраді. Також ПР впевнено контролювала всі районні, міські та селищні ради області.
На другому місці за рівнем електоральної підтримки був БЮТ, який отримав 21 мандат в облраді та 14 мандатів у Харківській міськраді.
Очевидно, що зміни до виборчого закону не матимуть якихось негативних наслідків для позицій Партії регіонів на Харківщині.
Однак, новий закон створить низку незручностей для БЮТ, оскільки назва блоку вже давно є розкрученим політичним трендом, у порівнянні з яким партія з назвою „Батьківщина” є просто маловідомою. Навіть якщо б Арсен Аваков якимось чином переконав Юлію Тимошенко, що з технологічної точки зору на Харківщині доцільно йти на вибори „Блоком Арсена Авакова”, то тепер реалізація такого варіанту стане неможливою через законодавчу норму.
З іншого боку, якщо вибори проходитимуть за мажоритарною системою, то з точки зору ведення агітаційної кампанії вже втрачає значення той факт, від якої партії висунувся той чи інший кандидат. Навряд чи можна законодавчо зобов’язати кандидатів замінити на час агітаційної кампанії власну програму чисто партійною програмою. Бо суть виборів в мажоритарному окрузі – це змагання особистостей кандидатів в першу чергу.
Важливе значенні в цьому змаганні за перемогу отримують також їхні програми, а в них - найбільше те, якою мірою вони торкаються безпосередніх проблем конкретного округу, а не проблем м. Харкова взагалі. Певною мірою, така деталізація програм (з прив’язкою їх до конкретної невеликої території мажоритарного округу) може стати ефективним засобом боротьби кандидата за перемогу.
Крім того, лідерські позиції ПР та БЮТ на Харківщині не зміняться з огляду на наступні фактори: 1) наявність відомих лідерів та спікерів; 2) наявність організаційної структури та можливостей мобілізації додаткової кількості людей для участі в кампанії; 3) наявність фінансових ресурсів; 4) доступ до ЗМІ.
ПР має цілу низку відомих на Харківщині та поза її межами політиків, спікерів, поміж яких виділив би Михайла Добкіна, Геннадія Кернеса, Дмитра Святаша, Вікторію Казакову. Можливо, що з часом до них долучиться заступник голови Харківської облдержадміністрації Юрій Сапронов.
Щодо обласного БЮТ, то у нього є однозначно відомий не лише в регіоні, але й в Україні як політик та гарний спікер Арсен Аваков. Після зміни керівництва блоку в області, а також після переходу низки нардепів-харків’ян до парламентської більшості на Харківщині відбувається певна реорганізація цієї структури, її переформатування. Тому зараз важко назвати ще когось із знакових спікерів обласного БЮТ.
ПР має найбільші в області можливості для акумулювання коштів під вибори, оскільки членами партії є багато відомих й не дуже відомих підприємців Харківщини. Тим більше, що за умов запровадження мажоритарної системи питання фінансування виборчої кампанії стає виключно проблемою самого кандидата.
Серед політиків, бізнесменів, опозиційних до ОДА та міської влади Харкова, найбільші фінансові можливості має А.Аваков. Однак, зараз поки що не можна визначити, наскільки достатнім буде фінансовий потенціал БЮТ на початку виборчої кампанії.
Навіть коли ПР була в опозиції, то вона й тоді мала великий людський потенціал, який базувався, а також базується і на цей час на ідеологічному, організаційному, адміністративному та фінансовому факторах. Після створення Партією регіонів правлячої коаліції, нового уряду, людський потенціал партії на Харківщині зміцнився. Натомість БЮТ втратив можливість застосування адміністративного фактору. Проте блок може мати чималий людський потенціал завдяки ідеологічному, організаційному та фінансовому факторам.
Доступ ПР та БЮТ до ЗМІ є найбільшим в області (за кількістю контрольованих кожною з цих політичних сил регіональних ЗМІ).
