„Мистецтво як психотерапія” або скорочений шлях до Бога

Наталі Істоміна  |  Субота, 18 січня 2014, 12:33
Нещодавно у книгарні „Є”відбулася розмова на тему „Мистецтво як психотерапія”. Дана подія була своєрідним продовженням лекції „Письмо як психотерапія”, яку минулого року прочитала Христина Лукашук. Метою зустрічі стало бажання показати як можна бути щасливим завдяки творчості, звернути увагу на тих, з кого можна взяти приклад та продемонструвати, що саме щасливі митці творять неповторну енергетику міста, яка вабить сюди усіх.
„Мистецтво як психотерапія” або скорочений шлях до Бога

    Христина Лукашук, письменниця і художниця розповіла, що Львів, у який всі закохані, це не лише архітектура. „Безумовно, без архітектури не було б цього всього, що маємо. Це те, що нам прийшло у спадок. Сам Львів, куди приїжджають туристи і який увійшов у топ рекомендованих міст має енергетику, яка іде від творчих людей. Людей, які знаходяться поза лаштунками публічного життя” – переконана мисткиня.

    „В античні часи і древня людина була автентична і більш близька до себе, Бога і природи. Жінка, яка варить борщ, творить у цей момент. Кожна людина, створена Богом і є творцем, адже маєчастину божественного в собі. Людина може вносити цю творчість у кожен момент свого життя” – розповіла Наталя Ророха, психолог.

    Мистецтво – це скорочений шлях до Бога. Саме художники осягають цей скорочений шлях. Саме так Христина Лукашук аргументувала аргументувала твердження про те, що мистецтво є психотерапією.

    Про те, що все походить від любові заявляє художник Нестор Бордун. Митець вважає, що якісне мистецтво, також, походить від любові. Нестор Бордун також висловив нетипову думку з приводу трипільської культури. „На нашій землі існувало Трипілля впродовж трьох тисячоліть. Вони так довго існували, бо не боялися проявляти свій характер” – вважає художник. З приводу того, що мистецтво вважається психотерапією Нестор заявляє, що це є свідченням про закомплексованість людей і хворобу суспільства.

Фото: Острів знань

 

comments powered by HyperComments