«Карпати» побороли прокляття «України»

Дмитро Майстренко  |  Вівторок, 27 серпня 2013, 09:09
Таку потрібну і довгоочікувану вікторію львівський клуб здобув у матчі проти «Говерли», перегравши ужгородців з мінімальним рахунком 1:0. Переможний м'яч забив Сергій Зеньов на 57-й хвилині. Таким чином перервавши незабивну і програшну серію на своєму стадіоні «Україна».
«Карпати» побороли прокляття «України»

У сьомому турі на львівському стадіоні «Україна» зустрілися сусіди: як географічно, так і в турнірній таблиці. «Карпати» та «Говерла» перед цим матчем перебували у підвалинах турнірної таблиці, маючи у своєму активі по 4 очки. Тому ця гра фактично була не за три, а за всі шість очок. Команда, котра здобуде сьогодні перемогу, відразу полегшить собі життя і боротьбу за прописку в найпрестижнішому вітчизняному клубному турнірі.

Цікавий цей матч був ще й тим, що Олександр Севідов у минулому сезоні тренував саме ужгородську «Говерлу». І розійшлися вони не полюбовно. У стані ужгородського клубу стверджують, що Олександр Севідов порушив контракт, ведучи перемовини із «Карпатами» до того, як закінчиться його договір із «Говерлою».

Підливали оливи до вогню й чутки, буцімто цей матч може бути останнім для керманича «Карпат» Олександра Севідова. За тими ж таки чутками, напередодні матчу відбулася розмова між Петром Димінським та головним тренером львівських «левів», і в разі поразки від прямого конкурента у боротьбі за прописку у Прем’єр-лізі останній може починати шукати нове місце працевлаштування. Хоча після матчу Олександр Володимирович заперечував факт такої розмови чи будь-якого ультиматуму, та не буває диму без вогню…

Щодо «Говерли», то ужгородці хоча й перебувають у нижній частині турнірної таблиці, проте позаду вже мають матчі із лідерами. І у цих матчах підопічні В’ячеслава Грозного демонстрували дуже цікаву командну гру. Тому «біло-зеленим» потрібно було вирішувати досить не просту задачу.

Головного болю Олександру Севідову додавали ще й травми основного лівого хавбека Младена Бартуловіча, капітана Андрія Ткачука та Дениса Васіна, який на початку цього сезону добре зарекомендував себе.

Якщо у центрі поля є гравці, котрі можуть рівноцінно грати, то на флангах у «біло-зелених» були певні проблеми із підбором здорових кадрів. Тому керманич «левів» пішов на певний ризик і у старті на проблемні позиції випустив зовсім молодих хлопців. Так, зліва у півзахисті грав Ігор Тищенко (повернувся на свою звичну позицію), а позицію лівого захисника (на якій останні матчі грав Тищенко) повинен був закривати юний Володимир Костевич. Певним сюрпризом була поява зі старту Вадим Страшкевича. Хоча він і проявив себе у попередньому матчі, віддавши результативну передачу, але здебільшого Вадим з’являється на полі, виходячи на заміну. З права в атаці був діяти покликаний  Сергій Зеньов.

У  В’ячеслава Грозного були травмовані Віталій Буяльський та Євген Морозенко. Проте у старті з’явилися ті гравці, які вже неодноразово грали у цьому сезоні. І лідерам чемпіонату не так просто було їх переграти. Тому ужгородці розраховували на те, щоб вивезти залікові пункти зі Львова.

Але після стартового свистка гравців «Говерли» було не впізнати. На перших же хвилинах «чудити» почали голкіпер Бабенко та захисник Орос. Впродовж хвилини вони могли привезти м’яч у свої ворота. Спочатку Гладкий ледь не обікрав Бабаенка, а потім те, що не вдалося Олександру, зробив Страшкевич з Оросом. Але з лінії карного майданчика пробив далеко не найкращим чином – прямо по центру, туди, де й стояв Бабенко. Не вистачило холоднокровності.

Наступний момент біля воріт Говерли виник вже на сьомій хвилині. Гладкий чудовою розрізною передачею знайшов зліва у штрафному Голодюка. Олег прострілював уздовж воріт, але ніхто не відгукнувся на цей простріл. Було таке враження, що ужгородську команду просто підмінили, а львів’яни таки здобудуть свою першу перемогу у цьому сезоні. І здавалося, що матч буде цікавим для глядачів, з великою кількістю гольових моментів.  Та… хреститися треба, коли здається…

Надалі гра перемістилася у центр поля з великою кількістю боротьби. Командам важко давалася комбінаційна гра, і до штрафного майданчика як господарі, так і гості намагалися добратися за рахунок довгих передач. Але захисники обох команд впевнено почувалися на другому поверсі і не давали жодного шансу нападникам бодай зачепитися за м’яч. Хіба що Володимир Лисенко зі штрафного перевірив на міцність поперечку воріт Підківки. Але то швидше випадковість, аніж результат осмислених дій. Як наслідок, ніякої небезпеки ні біля воріт Підківки, ні біля воріт Бабенка не виникало аж до кінця першого тайму.

Спочатку момент створили львів’яни. Зеньов протягнув м’яч правим флангом і відкотив останнього в центр на Голодюка. Олег добряче приклався до шкіряного, але потрапив у все того ж Зеньова, котрий продовжив рухатися в центр. М’яч вийшов за лицеву лінію. Ужгородці відповіли на це ударом лівого захисника Лазевського, але прямо в руки Підківці.

На початку другого тайму «левам» вдалася просто прекрасна комбінація. Гладкий отримав м’яч на куті карного майданчика з правого флангу і п’ятою відкинув шкіряного назад у штрафний. Такий тонкий задум партнера зрозумів естонський легіонер «зелено-білих». Зеньов на швидкості увірвався в штрафний майданчик, прокинув м’яч повз Лисицького і лівою ногою котнув м’яч в дальній кут повз Бабенка. Рахунок відкрито.

Після пропущеного голу гості ніби прокинулися. Вони захопили ініціативу і контроль над м’ячем. Господарі ж відійшли великими силами назад захищати такий потрібний їм переможний рахунок. Гравці «Говерли» почали більше пробивати по воротах львів’ян, але удари ті несли мало небезпеки. Швидше вони були із розряду «хто вище б’є – той краще грає». До кінця гри захисники «Карпат» не припустилися гольових помилок, а ужгородці гольових моментів не створили. У підсумку перемога «Карпат» з рахунком 1:0.

Після сьомого туру аутсайдер «Карпати» піднявся аж на 10 місце у турнірній таблиці. Якщо до матчу про львівський клуб говорили: «Шість матчів і жодної перемоги», то тепер скажуть: «Сім турів – і лише дві поразки». А В’ячеславу Грозному доведеться провести ще виховні заходи зі своїми підопічними і з'ясувати, що сталося із їхньою грою.

Після гри Олександр Севідов не приховував радості: «Ми зіграли мобільніше і агресивніше "Говерли" і заслужено перемогли. Знаєте, після нереалізованих двох моментів, я вже почав думати, що якесь прокляття на стадіоні над нами висить. Слава Богу, Зеньов використав свій момент. Як казав Микола Павлов, спочатку результат, потім гра.

У першому таймі ми повністю переграли "Говерлу". Укінці вже на відбій грали, тому що дуже важливо було втримати результат. Знаєте, я переглядав минулі матчі Карпат. Так от, стільки підкатів у виконанні Голодюка, я ще не бачив. Я не згоден, що спершу має бути результат. Це дуже важке питання. Спочатку гра повинна бути, потім результат. Класно коли є, і те, і інше. Але сьогодні команда виконала два моїх прохання. У першому таймі вони показали, що вміють грати у футбол, а в другому билися за клуб, за місто і за перемогу», – зазначив наставник львівської команди.

comments powered by HyperComments