Для танго потрібні двоє: непарні танці львівської опозиції
Усвідомлюючи мізерність наведених цифр, за кілька днів вирішили продемонструвати «динаміку». Мовляв, кількість написаних заяв зросла вже до 520, до партосередків надійшли з них 432, а ощасливлені прийомом до «Батьківщини» 351 «екс-фронтовик».
Справді, об’єднавчий процес двох опозиційних партій на Львівщині проходить настільки мляво, що бюро обласної «Батьківщини» навіть провело спеціальне засідання з цього приводу. Примчав куратор Львівської області Сергій Власенко, злетілися народні депутати Степан Кубів, Андрій Парубій, Ігор Васюник, Лідія Котеляк.
А яких вже тільки реверансів не робилося… І попередньо віддали керівництво фракцією «Батьківщини» в обласній раді «фронтовику» Миколі Кадикалу, який одразу ж став і першим заступником голови обласної парторганізації, і екс-керівника Львівського «Фронту змін» Степана Кубіва кооптували до складу бюро. Дійшло до того, що просто під час засідання мусили до нього окремо звернутися з цього приводу, мовляв, якось воно не гарно виглядає, може, підженіть трохи своїх. І підігнав – незважаючи на відпускний період, ось скільки накрапало!
Дорожні знаки єднання: напрямок об’їзду - справа
dyvys.info
Звичайно, обсяги поповнення партійних лав не вражають. Тому склад бюро обласної «Батьківщини» посилили ще й Олегом Басом (колишній голова обласної організації ПРП), який отримав автоматично ще й посаду заступника з агітаційно-пропагандистської роботи (хоча ПРП ніколи не вирізнялася якимись особливими здобутками в сфері агітації і пропаганди). Та й сподіватися, що існуюча у Львові лише на папері ПРП дасть наплив добровольців до «Батьківщини» - це зі сфери фантастики.
При цьому не обійшлося без маленького конфузу. Розсаджуючи на стільці заступників «свіжі» партійні кадри, довелося пожертвувати кимось зі «старших». І «офірним цапом» стала віддана «батьківщинівка» (з 2008 року), колишній перший заступник голови обласної парторганізації, голова обласної громадської організації «Жінки Батьківщини», а тепер народний депутат – Лідія Котеляк. Відтак вона вже не член бюро, і, відповідно, не заступник. Аргументація - її було обрано до складу Центральної контрольно-ревізійної комісії партії. А, як пояснив голова комісії, теж народний депутат Роман Забзалюк, член згаданої комісії не може поєднувати таку посаду з членством у бюро територіальної парторганізації.
Подейкують, що насправді Котеляк просто «виселили» до КРК з керівництва обласної організації через внутрішньопартійні тертя та конкуренцію, мовляв, нехай своїми жіночками опікується і у Верховній Раді посміхається. Вона залишилася, звичайно, незадоволена, але… В «Батьківщині» важить голос єдиної жінки, Юлії Володимирівни. Тому Лідія Леонідівна тепер лише ритуально присутня в КРК, а оселення там можна вважати політичним засланням. Хоч, безумовно, в кращих умовах, ніж у лідера партії в Качанівській колонії.
Справжні ж причини мінімального бажання «фронтовиків» саме на Львівщині здаватися до «Батьківщини» - місцеве партійне керівництво. Голова обласної «Батьківщини», народний депутат Роман Ілик вистрибнув на цю посаду після одного з внутрішньопартійних конфліктів, коли з партії дезертирував попередній голова, Іван Денькович (його тоді обрала Юлія Тимошенко, керуючись хіба що єдиним міркуванням – слабкий містечковий політик з Дрогобича буде слухнянішим за попередника). Ілик таким і залишився – посереднім оратором, посереднім політиком, зміцнивши авторитет хіба що мандатом парламентаря, здобутим на рідній Дрогобиччині. Він є невеликим авторитетом для багатьох однопартійців («старої Батьківщини»), а що говорити про «фронтовиків», які зовсім не поспішають потрапляти під командування такого унтер-офіцера.
Інша фігура, яка викликає різке несприйняття у багатьох львів’ян, не тільки «фронтовиків» - це Степан Давимука, перший заступник Ілика. Який раніше протягом 11 років уславився специфічною діяльністю на посаді керівника Львівського регіонального фонду державного майна, а коли це майно практично вичерпалося - перебрався до Верховної Ради (двічі обраний під штандартом «Нашої України» як член НРУ, потім змінив партійну прописку на «Батьківщину», що дозволило йому просидіти в парламенті ще одну каденцією, до 2012 року). Тепер став просто партфункціонером на Львівщині.
Ось так розбудовують об’єднану політсилу, яка претендує на перемогу. І не тільки у Львівській області.
