НТШ: коли наука є, а держави немає. До 140-річчя Наукового товариства імені Шевченка
Цей лист чи не найкращий аргумент на користь існування Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) як академічної установи. «Так, Альберт Ейнштейн неодноразово допомагав нашим молодим обдаруванням влаштуватися у Європі», - сміється теперішній голова НТШ Олег Антонович Купчинський.
140-річна історія НТШ – феномен в науковому світі. Багатопрофільна академія без держави впродовж свого існування зазнавала переслідувань від чи не усіх влад: у 1920-30-х роках – від польської влади, у 1939-му взагалі ліквідована радянською владою, проте відновлена 1947 року в Західній Європі та Сполучених Штатах Америки і тільки з 1989 року організація знову діє на території України. НТШ уперто підтримувала українське, а Україна не підтримувала НТШ…
«Ще з кінця ХІХ ст., коли ще й гадки не було про нашу офіційну академію наук та українські університети, саме перші покоління діячів НТШ у своїх працях розбудували систему українознавчих знань у сфері історії, мови, літературознавства, етнографії, фольклористики, географії, антропології та інших дисциплін. Наукові середовища НТШ, його чільні діячі чинили постійний тиск на польські шовіністичні кола з метою утвердження української присутності в університеті, очолювали змагання за український університет в Галичині. У час, коли більшовицьке правління над Східною Україною увійшло в стадію сталінської диктатури, НТШ у Львові залишалося єдиною загальноукраїнською академічною науковою установою, що представляла вільну наукову думку на українських землях, а також протидіяла процесам політичного та культурологічного етноциду в УРСР. З кінця XIX століття послідовно впроваджувало українську мову в наукові праці не тільки з питань українознавства, а й стислих наук, було промотором формування наукової термінології та української наукової мови. Вчені НТШ здійснили особливий внесок у вироблення єдиних правописних норм української мови. НТШ - співавтор першого загальноукраїнського правопису. На 1939 р. НТШ видало понад 1500 книжок - все це з особистих фондів. Серби видали 5-томну «Історію сербської Матиці», а Україна? Нічого!» - розповідає теперішній голова НТШ Олег Купчинський.
Серед дійсних членів НТШ – чимало іноземців - видатні дослідники з Німеччини, Польщі, Франції, Росії, Чехії, США: той же Альберт Ейнштейн, Александер Брюкнер, Ян Бодуен де Куртене, Давид Гільберт, Альфред Єнсен, Раймунд Кайндль, Фелікс Кляйн, Андре Мазон, Томаш Масарик, Любор Нідерле, Макс Планк, Олексій Шахматов, Ватрослав Ягич та ін. Українці змогли досягти такої високої планки, що з ними рахувался, як свідчення тому – процитований на початку лист генія фізики.
Наукове товариство має осередки в регіонах України, в державах Європи та Америки
Поза всяким сумнівом, материкова Україна з її великими науковими ресурсами, з традиційним головним центром у Львові спроможна забезпечити найкращі умови для відродження й розвитку Наукового товариства ім. Шевченка. Під сучасну пору НТШ в Україні об'єднує понад 1400 вчених, які зосереджені в 6 секціях та 35 різнопрофільних комісіях, що надає Товариству універсальний академічний статус. Загальнодержавний характер Товариства забезпечує 15 територіальних Осередків НТШ.
НТШ існує автономно, але в країні вже немає сучасних Симиренків чи Шептицьких, які наважуються інвестувати в українську науку. Скажімо, є такі галузі науки, які без значних капіталовкладень не зможуть функціонувати. Приміром, медицина. «Народна лічниця Шептицьких (нинішній Шпиталь ім. митрополита Андрея Шептицького) на час свого заснування мала найвищий матеріально-технічний рівень у регіоні. За Шептицького фахівці високого класу (члени Лікарського товариства НТШ) приймали і поляків, і українців, і євреїв. Крім того, там лікували наших усусів [- тобто, вояків з легіону Українських січових стрільців]. Там мали можливість влаштуватися ті лікарі, які не мали можливості працювати в університеті чи знайти собі якесь краще місце праці. Коли до Львова прийшли совіти, її перетворили у лікарню для «своїх». Митрополит Шептицький всіляко сприяв Українському лікарському товариству (на початках «Руське лікарське товариство», засноване лікарською комісією НТШ)», - розповідає український онколог, професор, академік Академії вищої школи України, член Нью-Йоркської академії наук, Європейської організації дослідження раку, Європейського товариства мамологів, автор першого підручника з онкології українською мовою, голова ревізійної комісії НТШ Борис Білинський.
«Склався такий парадокс: академія була, держави – не було. Такого більше ніде у світі не було! Наприклад, польські, австрійські товариства фінансувалися державо споконвічно. Ми як академічна установа віддані собі у розпорядження. Продовжуємо існувати за всіх влад без будь-якого фінансування», - підсумовує онколог зі світовим іменем.
Не секрет, що НТШ як наукова спільнота переживає кризу трансформації – така доля кожної спільноти з історією, не лише наукової. У сьогоднішніх суспільно-економічних умовах рівень наукової консолідації та творчої активності залишає бажати кращого: фахівці часто реалізують свої локальні програми в університетах чи академічних інститутах, мають свої збірники і не відчувають потреби гуртуватися в НТШ, та й гуманітарні дослідження не мають, зокрема у Львові, потужного наукового програмного запліччя, щоб генерувати суттєвий новий науковий продукт (з цієї точки зору ми можемо говорити про прояви провінціалізації науки).
_______________
Наукове товариство ім. Шевченка – найстарша чинна сьогодні наукова спільнота, що об’єднує сотні відомих українських учених, які жертовно служать національній науці. 140 років тому Товариство було засноване на засадах добровільної участі, суспільної підтримки, незалежності від державних інституцій і політичних рухів.
Наукове товариство ім. Шевченка усвідомлює свою суспільну відповідальність та залежність від широкої громади, небайдужої до розвитку української науки. НТШ упродовж останніх років відчуває підтримку громади у формі благодійних внесків, меценатської допомоги, інформаційної промоції.
Для організації систематичної участі меценатів у діяльності НТШ керівництво Товариства оголошує програму суспільної підтримки діяльності НТШ. До участі у програмі ми запрошуємо небайдужих українців та шанувальників української науки.
Ресурси, отримані від програми, Товариство спрямує на вирішення першочергових завдань, пов’язаних із здійсненням нових проектів і популяризацією досягнень української науки. За благодійні кошти буде продовжено публікацію серії наукових видань НТШ, зокрема таких, як „Записки НТШ“, „Праці НТШ“, „Визначні діячі НТШ“ та ін.
Усі меценати будуть відзначені на сайті НТШ, у „Віснику НТШ“, на загальних зборах Товариства.
Допомогу Товариству можна надати шляхом грошових переказів за такими реквізитами:
рахунок № 26005000001272; ПАТ „Укрсоцбанк“ МФО 300023; ЄДРПОУ 02030376 або безпосередньо в бухгалтерії Товариства за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 21.
