Влада Львова та музей «Шевченківський гай» не поділили гроші ЮНЕСКО, які Україна тепер може втратити
Під «іншими» українськими музеями організатори заходу, мали на увазі Національний музей архітектури та побуту України, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» та Чернівецький обласний музей архітектури та побуту, представники яких були присутні на заході, та презентували власне бачення ситуації, що склалася у Львові.
Однак головною проблемою стало звільнення директора «Шевченківського гаю», а не те, як це звільнення вплине на європейське фінансування інших музеїв.
Зокрема, заступник директора Національного музею архітектури та побуту України Ігор Паньків високо оцінив роботу екс-директора музею-заповідника «Шевченківський гай» та відмітив: «Музей – це дуже консервативне середовище. Музей не можна міняти. У нас вже відбулися такі зміни і ми втратили грант на 10 мільйонів від фонду Ріната Ахметова».
Про особисті якості керівника «Шевченківського гаю» говорив і директор Чернівецького музею Олег Кучурян, та на питання, що стало темою прес-конференції, відповів наступне: «Сьогодні наші музеї на правильному шляху. Це мають бути інтерактивні, динамічні музеї і кадрову політику треба проводити дуже зважено та обережно».
Щодо заробляння музеями грошей на своє утримання, пан Качурян зауважив, що змінився формат спілкування відвідувача з музеєм і це варто враховувати при організації музеїв під відкритим небом: «Сьогодні відвідувач приходить до музею під відкритим небом не просто побачити старовину і пізнати світ, але й просто відпочити. Тому рекреаційні зони (на території музеїв-заповідників), визначені та нормативно затвердженні державою, мають право бути використані для організації розваг відвідувачів та заробляння грошей таким чином на утримання музею».
Іван Косачевич
turka.at.ua
Сам же екс-директор заповідника Іван Косачевич зазначив, що дії влади Львова йому не зрозумілі, адже «Шевченківський гай» динамічно розвивається: «Музей в останні роки почав жити справжнім музейним життям, яке передбачає і наукову діяльність, і фондову, виставкову, поповнення експонатів, видавнича робота. Сьогодні я реалізую четвертий норвезький та перший ЮНЕСКівський грант, для того щоб їх отримати, ми здаємо звіти кожні 3-4 місяці про те, куди і на що пішли кошти, інакше грошей не дадуть.
Натомість міська влада говорить, що у Косачевича півмільйона і то має бути доказано контролюючими органами. Розігруємо, в основному, норвезькі і ЮНЕСКІВські гроші, адже бюджет практично нічого не дає».
Відповіді, як має вплинути його звільнення на європейське фінансування інших музеїв України, пан Косачевич не дав, однак зазначив, що ЮНЕСКівські гроші «не підуть з України» - їх отримає якийсь інший заклад, однак шкода, що це буде не «Шевченківський гай».