Без опудал та нудьги: «Живий» інтерактивний музей мамонтів і тропіків України

Уже встигло вирости ціле покоління, яке не пам’ятає найцікавішого, за словами старшого покоління львів’ян, міського музею (щорічно його відвідували до 100 тисяч чоловік). Проте нещодавно громадськість порадувала приголомшлива новина – у рамках реалізації проекту «Динамічний музей» Фонду  Ріната  Ахметова  "Розвиток України"  найзакритіший досі музей отримав грант на суму майже 10 млн. грн.

Формування колекцій було розпочато ще в середині ХІХ століття Володимиром Дідушицьким, вихідцем з аристократичної полонізованої родини, яка веде свій рід від руських бояр Дідушичів, котрі з XV століття осіли в околицях Стрия на Львівщині.  Граф  Володимир Дідушицький так згадував про своє дитинство: «Почав складати у шафці в дитячому покої принесених з прогулянки равликів, жуків, метеликів, зібрані при дорозі квіти і рослини, а оскільки ріс у Львові, то зносив ці предмети з Погулянки, Софіївки, Цетнерівки, Залізної Води та ін.

Вартість колекцій музею, яку намагалися тоді визначити до приїзду в 1876 році голландського принца, становила 1 млн. гульденів, і це якщо не брати до уваги, що найбільш цінними експонатами музей поповнився трохи пізніше.

Для колекції музею Дідушицький здобув тушу європейського зубра, яких на той час майже не залишилось. Останні представники цього виду були лише у Біловезькій Пущі, та й то були об’єктами виключно королівського полювання. У Дідушицького не було зубра, а полювати мав право тільки австрійський цісар. І магнат попросив його уполювати для музею, а цісар попросив один із маєтків графа взамін. І Дідушицький віддав.

Державний природознавчий музей НАНУ відкритий у Львові в 1870 році 

www.museums.org.ua

«Зубр з природничого музею – це ще чиста порода, адже зараз задля збереження виду були завезені американські бізони і схрещені з кавказьким зубром. Тепер таких зубрів більше немає, останнього вбили орієнтовно в 20-х роках ХХ століття. Над тим зубром, який зберігається у музеї, працювали львівські таксидермісти. Зараз ми його трохи пропилососимо від пилюки і  він готовий до зустрічі з відвідувачами», - розповідає Наталя Дзюбенко, керівник грантового проекту, кандидат біологічних наук, головний зберігач фондів музею.

Музейники мають намір створити точну копію знайденого у с. Старуні мамонта. З цією метою виготовлять пластмасові бивні та корпус, який наповнять його штучними тканинами з штучним хутром. «Це буде як велика іграшка для дітей. Такі макети становлять великий інтерес – його можна збирати і розбирати, як звичайний дитячий конструктор» - каже Наталя Дзюбенко.

Крім експонатів викопних рештків давніх тварин, у музеї цінні колекції трилобітів з епохи кембрію (приблизно 600-500 млн. років тому). З епохи симуру-девону (430-400 млн. років тому) – зуби древніх риб, що нагадують сучасних акул (їх знаходять навіть на Чортових скелях). Цінним у музеї є і гербарій міоценової епохи (13 млн. років), який має власний індекс у міжнародному каталозі музеїв. У ньому представлені переважно лотоси, пальми, які підтверджують гіпотезу вчених про те, що в добу міоцену на нашій території були тропіки з відповідним кліматом і рослинністю. Закарпаття за багатством міоценової флори, яка майже ніде не збереглася, інколи називають «палеонтологічним Клондайком». Закарпатські схили є більш стрімкі, і тут міоценові рослини найкраще видно. На Львівщині  вони також є, але зберігаються  глибоко під землею.

Сьогодні у музеї завершилась реставрація приміщення, триває косметичний ремонт. Будівлю, в якій розташований музей, раніше визнали аварійною – дерев’яні трухляві перекриття могли провалитися. Швидку руйнацію будинку фахівці пояснюють зміною гідрології ґрунтів. Як відомо, свого часу Полтву пустили трубами, через що береги  почали висихати, тож під будівлею почав зміщуватись фундамент,  внаслідок чого в стінах почали утворюватись щілини. Коли ремонтники взялися за роботу, вони насамперед зміцнили ґрунти (на це пішло 250 т цементу). Після того були замінені старі дерев’яні перекриття на нові металеві, здійснена надбудова, яка утворила для музею додаткову площу.

Фонд  Ріната Ахметова реалізовує в Україні програму   "Динамічний музей"

www.istpravda.com.ua

Відвідувачі зовсім скоро мають побачити «живий музей». Планується побудувати пілотну експозицію “Дерево життя” із залученням інтерактивних інформаційних засобів, забезпечити всі необхідні умови для людей з особливими потребами, реорганізувати структуру музею, тощо. «Ми хочемо замість стандартних квиткових кас організувати свого роду гостьовий центр, щоб людина почувалася не просто відвідувачем, а бажаним гостем у музеї. Плюс інфраструктура для людей з обмеженими можливостями» - каже пані  Наталя.

«У жодному разі не буде таких експозицій, як-от виставка опудал, або, як ми звикли, що покажуть усю ботаніку, систематику тварин чи всіх рибинок, які є в Україні – цього ніхто не запам’ятовує. Хочемо спробувати зробити виставку як виставу, яка має початок і логічний фінал. Кожна людина, вийшовши з експозиції, має отримати перелік знань, і думати над тематикою, яку ми закладали. Звісно, будуть і експонати, які можна буде порухати, послухати тощо», - розповіла Наталя Дзюбенко.

Традиційні  "вовчик"  та "ведмедик" - вчорашній день експозиції?

www.gazeta.lviv.ua

Більше того, у музеї вперше в Україні створені стереоанімаційні зображення реконструйованих плейстоценових тварин. Сьогодні у музеї зроблені комп'ютерні реконструкції волохатого носорога і мамонта, а також відтворено природне оточення, в якому жили ці плейстоценові тварини на території Передкарпаття. На базі цих реконструкцій з використанням технології лентикулярних лінз були виконані стереоанімаційні зображення розмірами 1200 мм x 1000 мм та 1200 мм x 1800 мм. Створені за цією технологією картини на плоскому лінзовому екрані завтовшки всього 4 мм дозволяють неозброєним оком побачити об'ємне повноколірне зображення пейзажу і тварин, що ніби «зависають» в просторі між відвідувачем та екраном, відчути ефект їх присутності.

Подібні музейні експонати є першими не лише для України, а й для всього пострадянського простору. Відомі лише анагліфічні (одно - або двоколірні) експозиційні зображення, які використовуються в деяких російських музеях. Для того, щоб побачити такі об'ємні зображення, необхідно використовувати спеціальні двохколірні окуляри.

Цього року  Природознавчий музей Національної академії наук України у Львові став переможцем проекту  «Динамічний музей»  та отримав від фонду Ріната Ахметова грант у 10 млн. грн на розвиток терміном на 3 роки. Ці гроші використають для підготовки сучасної експозиції. Екзотичних тварин у музеї не буде – музей  виконає волю графа Дідушицького, який заповів, що музей повинен зберігати експонати виключно з місцевої фауни та флори.