Біля села Червоне, що на Львівщині, відбулось перепоховання кісток вояків дивізії «Галичина»

Жанна Титаренко | Середа, 27 липня 2011, 12:27

До Меморіального цвинтаря вояків Української дивізії «Галичина» приїхало близько тисячі людей. Серед них були живі свідки тих подій, а зокрема солдати Дивізії «Галичина» та вояки УПА.

Цвинтар із сотнями білих хрестів розташований неподалік Золочева, при шляху на Львів. На деяких хрестах зазначені імена та прізвище вояків Дивізії «Галичина», дата народження і смерті, а на багатьох – напис: «Невідомому вояку УД «Галичина», що загинув у битві під Бродами у липні 1944 року».

Цього літа на території Золочівського району, що на Львівщині, було знайдено ще кілька скелетів вояків різних армій. Усі ці останки було поховано на великому Меморіальному цвинтарі.

Панахиду за загиблими вояками відслужили отці Української греко-католицької церкви села Червоне.

Під час цього процесу пішла злива. Здавалося, що це небо плаче за тими юнаками, які віддали своє життя задля майбутнього України.

Серед присутніх були старенькі учасники бойових дій у складі Дивізії «Галичина». Дехто з них розповів про той жахливий терор, який вчиняли на теренах Західної України як фашистські так і совєтські солдати, і про те нестримне бажання мати власну незалежну державу.

Зокрема, голова Галицької крайової організації Галицьких Дивізійників Василь Тимчій найбільше подякував отцям Української греко-католицької церкви, які силою свого слова і віри допомогли витримати совєтський терор, бої Другої Світової війни і дочекатися світового визнання незалежності України.

Низка заходів із вшанування полеглих вояків завершилася реконструкцією бою, яка відбулась на тому історичному місці, де вояки Дивізії "Галичина" у складі 13-го німецького військового корпусу намагалися заступити дорогу Красній Армії, яка несла до Європи сталінський терор, але в гарячі дні липня 1944 року дивізія була оточена ворогом і розбита.