Після „Тореодорів із Васюківки” у підлітковій літературі настала пауза

Наталі Істоміна  |  Четвер, 26 грудня 2013, 16:47
Нещодавно у львівській книгарні „Є” презентували другу книгу Йоанни Яґелло «Шоколад із чилі». Новинку презентувала Божена Антоняк, автор перекладу. Це продовження першої книги письменниці, яка має назву «Кава з кардамоном». Книга розрахована на підлітків, проте може бути цікавою і корисною для різної вікової аудиторії.
Після  „Тореодорів із Васюківки” у підлітковій літературі настала пауза

Фото: book-ye.com.ua

Книга має запашну назву, проте, як і її перша частина з таким же апетитним найменуванням, розповідає зовсім не про каву і не про шоколад. Одне й інше присутнє, але ця присутність аж ніяк не є важливою і знаковою. Це епізодична присутність.

Книжка орієнтована на людей від 12 років. Визначити верхню межу доволі складно, тому що вона відносна. Божена Антоняк запевняє, що такі книжки цікаво читати батькам,  дідусям і бабусям, адже всі зможуть знайти для себе щось корисне. „Я коли читала книгу „Шоколад із чилі” ловила себе на багатьох моментах, що поступаю як мама героїні. Десь я б хотіла того уникнути у свій час. Тому подібні книги можна класифікувати як книги для родинного читання” – розповіла перекладач.

 Автор перекладу також зазначила, що таких книжок в українській літературі насправді дуже бракує.  „Після „Тореодорів з Васюківки” настає велика пауза в українській літературі. Ми приходимо у книгарню у 13-15 років і не маємо що купити. Я думаю що це такий перехідний етап і кількість книжок для молоді щоразу збільшуватиметься. Бо зростуть свої автори і кількість перекладів, адже зростає потреба у таких книжках” – вважає п.Божена.

Попри дещо романтичну назву, книга не надто прикрашена. Тут піднімається безліч проблем і часто ці проблеми є дорослими. Це і непрості стосунка у сім’ї, і негаразди у коханні і нестача грошей.  

 Головна героїня прагне бути фотографом, фотографувати професійно і займатися цим все життя. Проте, на фотографа можна навчатися у приватному ліцеї за великі гроші. Мама таких грошей немає і може оплатити лише половину вартості навчання. Другу половину Лінка повинна оплатити самостійно… Божена Антоняк зазначила, що не зустрічала в українській літературі книгу, де неповнолітня дитина шукає роботу, щоб заробляти.

 „Лінці запропонували працювати хостесою, оскільки в неї приваблива зовнішність. Але для цього потрібен був підпис мами, який Лінка підробила. Заробляючи на навчання хостесою, Лінка не мала часу вчитися. І тут виходить парадок. Адже вона працює задля того, щоб навчатися” – дещо привідкрила сюжет перекладач. Божена Антоняк зауважила, що те, як Лінка шукає роботу – це добрий порадник  як людині у 16 років шукати роботу.

 

comments powered by HyperComments