Героям Євромайдану вручили відзнаки «Лицарів Добра»
Впродовж двох тижнів у Львові та інших містах України небайдужі громадяни пекли медові пряники та писали підбадьорливі слова для громадських активістів на Майдані.
«Ідея полягає в тому, щоб із пряником передати особисті слова підтримки і подяки тим волонтерам, які зараз мерзнуть на Майдані, а не можуть бути вдома поруч із сім'єю під час зимових свят. З іншої сторони - дати змогу людям, які не мають можливості поїхати у Київ, зокрема жінкам і дітям, зробити свій внесок як громадянина та долучитись до мирного протесту Євромайдану», - розповідає Ірина Білан, координатор акції.
Ініціатором акції «Лицар Добра» є Державний історико-культурний заповідник "Тустань", який розташований на Львівщині. На своєму сайті він розмістив правила акції та рецепт пряника від відомої львівської кулінарки Дарії Цвек.
Сьогодні, 19 грудня, відбувся другий етап, в рамках якого дівчата-волонтери привітали майданівців зі святом Миколая та подарували 266 лицарів-пряників. Перший етап акції відбувся 14 грудня, коли таким чином для євромайданівців зібрали 463 пряник.
Вибір форми відзнаки теж є доволі символічним, оскільки наскельне місто-фортеця Тустань була важливим стратегічним пунктом і входила до єдиної системи Карпатської лінії оборони південно-західних рубежів Київської Русі, а згодом і Галицько-Волинського князівства.
Довідка:
В історичних джерелах уперше Тустань згадується у літописі (1333-1384 рр.) підканцлера короля Казимира Янка з Чарнкова та у польського історика Яна Длугоша під роком 1340. Тоді фортеця була захоплена польським королем Казимиром Великим і наново відбудована. На той час фортеця була досить відомою і стояла поруч із такими містами як Львів, Сянок, Перемишль, Кросно, градами Любачів, Теребовля, Галич. За своїм територіальним розміщенням град-фортеця була вдало включена у міжнародні торгові зв’язки як контрольний пункт до карпатських перевалів. Крім цього, Тустань відігравала роль прикордонного та митного центру між Галицько-Волинським князівством та Угорщиною, а пізніше – між Польським королівством та Угорщиною.
Починаючи з XVIII ст. руїни замку-фортеці Тустань привертають увагу численних подорожніх, туристів, етнографів, істориків. Для них місцеві жителі навколишніх сіл складають численні легенди, перекази. Перша половина ХХ ст. відома патріотичними здвигами галичан. У травні 1914 р. на території скель відбувся мітинг-фестини української молоді, приурочений до сотої річниці з дня народження Т.Шевченка. З цього часу на Камені залишився напис :«І вражою злою кров’ю волю окропіте!» У часі національно-визвольних змагань 1940-1950 рр. поблизу Каменя в урочищі Погарці розташовувались криївки вояків УПА з куреня «Бойки» ім. Богдана Хмельницького. Восени 1944 р. і травні 1945 р. в урочищі Церківне здійснювали постої бійці УПА куреня «Підкарпатського».
1994 року Постановою Кабінету Міністрів України створено Державний історико-культурний заповідник “Тустань”. Функції його дирекції було покладено на Львівський історичний музей. Втім, у 2005 році створено окрему дирекцію ДКЗ “Тустань” підпорядковану Управлінню охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації.
Щороку в серпні тут проходить Фестиваль української середньовічної культури “Ту Стань! ″ з лицарями-реконструкторами, середньовічньою музикою та танцями.
