Львів попрощався із Лесею Гонгадзе (ФОТО)

Валерій Шмаков  |  Понеділок, 2 грудня 2013, 19:18
Сьогодні, 2 грудня, у Преображенській церкві Львова відбулася церемонія похорону матері відомого українського журналіста Георгія Гонгадзе Лесі Гонгадзе, котра пішла з життя на 69-му році життя. Її поховали на цвинтарі у Брюховичах, що під Львовом.
Львів попрощався із Лесею Гонгадзе (ФОТО)
Під час чину похорону Преображенська церква була повністю заповнена людьми. Вшанувати світлу пам'ять цієї сильної жінки прийшла понад тисяча людей, серед яких були її родичі, друзі, сусіди, журналісти і небайдужі львів’яни. Також серед присутніх були міський голова Львова Андрій Садовий і перший Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова.
 
Водночас, невістка Лесі Гонгадзе Мирослава, яка живе у США і не змогла сьогодні приїхати на похорон свекрухи, написала сьогодні на своїй сторінці в Фейсбуці «Вічна пам’ять Лесі Гонгадзе (Корчак), яка виростила і виховала Героя України. Ти будеш жити у наших серцях. А я і, напевно, вся Україна будемо перед тобою у вічному боргу».
 
Як написала Мирослава Гонгадзе, Леся пішла з життя тихо, адже мало хто знав про її хворобу.
 
«Вона не підпускала до себе нікого. Прояв слабкості був для неї недопустимим. Вона, також, відмовлялися від лікування. Можливо, бажаючи нарешті возз’єднатись зі своїм сином там, в раю, де життя є вічним. Її останніми словами, сказаними мені у телефонній розмові в середу ввечері, були – «Не турбуйся за мене, бережи дітей». Колись ті самі слова сказав мені Гія за місяць до своєї смерті. «Бережи дітей», – сказав він у серпні 2000. Я тоді ще була заскочена, – про що він говорить, що він має на увазі. Можливо, і він також відчував наближення свого кінця», – написала Мирослава Гонгадзе.
 
За її словами, тепер Леся Гонгадзе на небесах разом із своїм єдиним сином спостерігають за нами.
 
«Нам залишається берегти наших дітей тут, на землі, і піклуватися про їх майбутнє. Сьогодні багато з них стоять на майданах, вони борються за своє право жити гідно. Ми виховали достойне покоління. Але наше завдання – збудувати їм фундамент, на якому вони побудують цю державу», – написала Мирослава Гонгадзе.
 
Також варто зазначити, що сьогоднішнє віче на Євромайдані у Львові розпочалося з молитви за український народ та Лесю Гонгадзе. А вчора, 1 грудня, у Преображенській церкві відбувся парастас та прощання з Лесею Гонгадзе.
 
Нагадаємо, мати журналіста Георгія Гонгадзе, замовники вбивства якого досі не названі і не покарані. померла на 69-му році життя в суботу, 30 листопада, близько 4.00 ранку. Леся Гонгадзе (Корчак) була корінною львів’янкою. Її батько Теодор Корчак був першим радіотехніком у Західній Україні. Сама Леся Гонгадзе – медик за фахом.
 
Довідка:
Леся (Олександра) Гонгадзе (Корчак) народилася 2 липня 1945 року у Львові.
 
Донька українського патріота, який радше ніж виїздити закордон після війни, висловився: «Перші совіти довго не були й другі довго не будуть». Сім'ю Корчаків вигнали комуністи прямо на вулицю: врятували їх сторонні люди, пустили до свого підвалу,  першу власну квартиру вони отримали у 1960 році — однокімнатну на п'ятеро осіб.
 
Одружилась згодом із грузином Русланом Ґонґадзе, який закінчив архітектурний факультет Тбіліського політехнічного інституту. У кінці 60-х років він долучився до дисидентських кіл, підтримував стосунки з Мерабом Костава та Звіадом Гамсахурдіа. Коли Звіад Гамсахурдіа став президентом Грузії, чоловік Лесі Руслан Гонгадзе потрапив до переліку неугодних, в надрукованому в газетах списку «ворогів народу» він перебував на 28-му місці. А коли в грудні 1991 року в Тбілісі почалося повстання вже проти Гамсахурдіа, Леся була серед опозиціонерів: готувала їжу для Кітовані й Іоселіані, мила підлоги, доглядала за пораненими.
 
У серпні 1968 року Леся працювала стоматологом у військовій частині. Фахівець з післяопераційної реабілітації, двадцять один рік віддала інституту травматології.
 
21 травня 1969 року в одному з тбіліських пологових будинків народився син Лесі — Георгій Ґонґадзе.
 
Після зникнення сина Георгія у 2000 році Леся Ґонґадзе активно включилася у громадське життя в Україні. Мешкала у Львові.
Онуки Нана, Соломія, 1997 р.н.
comments powered by HyperComments