У Львові презентували майбутню політичну силу
Саме з метою запропонувати львів’янам чергову альтернативу 19 листопада місто відвідали представники ініціативної групи «Праві». Сама назва повинна була одразу припасти до серця. А ще коли на чолі проекту стоїть не хто інший, як колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко, який єдиний (на відміну від інших очільників МЗС - нині опозиціонерів на зразок Яценюка або Порошенка) викликав своєю діяльністю неприховане роздратування Москви. Отож, Львів став першим містом в плані регіональних поїздок по Україні представників групи «Праві».
Першим (офіційним) заходом була, звичайно ж, прес-конференція. В ролі ведучого виступав львівський представник «правих», екс-голова обласної організації «Нашої України», колишній народний депутат Володимир В’язівський. Самого Володимира Огризка супроводжували київські колеги по проекту: колишній заступник голови Національного Банку та міністра фінансів, ректор Міжнародного інституту бізнесу, професор Олександр Савченко та екс-голова Київської організації «Нашої України», директор Центру стратегічних розробок Андрій Ніцой.
Інтерес до прес-конференції усіх цих «ексів» (під назвою «Чим загрожує Україні не підписання Угоди про асоціацію з ЄС? План дій «Правих») був забезпечений. Саме стосовно євроінтеграційних проблем журналістів цікавили думки лише одного з них - дипломата з 30-річним стажем. Але принагідно були готові послухати і про «правих».
Позиція Володимира Огризка чітка: Європа доклала максимум зусиль та пішла на великі компроміси, щоб дати можливість Україні підписати угоду про асоціацію, тому другого шансу не буде. Для України непідписання цієї угоди означає зупинку не лише євроінтеграції, але й загрозу для незалежності. Тиск з боку Росії посилиться, розпочнеться тотальна торговельна війна, яка може перерости і в гостріший конфлікт. Відповідальність однаковою мірою нестимуть і влада, і опозиція, адже жодна зі сторін не хоче демонструвати здатності до пошуку компромісів. Їм доведеться йти на політичну пенсію.
Своє слово вставив і Олександр Савченко, глибокодумно оцінивши збереження статусу-кво для України (не підписуються угоди ані про асоціацію, ані з Митним союзом) як безперспективний сценарій, коли Україна залишатиметься залежною від зовнішніх ринків. І песимістично заявив: «Ніхто не вірить в те, що Україна буде здатна активно проводити економічну політику. Самі ми не здатні самоорганізуватися та втілити в життя хоч якусь політику». Така гіперкритична самооцінка журналістів злегка здивувала, але логічне запитання так і не пролунало: чи фінансовий експерт Савченко вважає, що українці не здатні самостійно вести лише економічну політику, чи й, може, взагалі - до державної самостійності?!
Далі було менш цікаво. Зворушлива розповідь про те, що немає жодної політичної сили, яка б відповідала правоцентристським настроям, а всі опозиційні партії мають чітке лівоцентристське спрямування, прикрашене популізмом. «Праві», натомість, сповідують ідеологію неоконсерватизму, лібертаріанства та республіканізму і навіть до Львова приїхали звичайним плацкартним вагоном, бо ж їхній девіз - «Всі однакові – ми інші». Ініціативна група налічує 300 людей з 15 областей України. А лідера немає, бо не хочуть, щоб він потім перетворився на фюрера.
Наступним (напівофіційним) заходом була зустріч у Палаці мистецтв з громадськістю. Напівофіційним, оскільки широкої реклами не робили, а головний місцевий «правий» В’язівський обмежився рекламою в соціальних мережах серед особистих друзів та розсиланням їм же ж смс-повідомлень. В результаті зібралося в залі близько 70 осіб. Деякі, оцінивши різношерстність публіки, дременули ще до початку дійства, інші – в його процесі, коли усвідомили, що більше висидіти не зможуть. Затрималися ті, хто звик відсиджувати будь-які заходи: представники різних «потужних» політичних партій (КУН та УРП), громадських структур, справжні галицькі «інтелігенти» та «політологи», відомі лише один одному, а також жменька особистих друзів В’язівського. Окремо трималася «еліта» у вигляді ще двох поважних «ексів» з «Нашої України»: Мирослава Сеника (екс-голови обласної ради, підприємця і проректора Українського католицького університету з господарських питань) та Миколи Гориня (екс–керівника і ОДА, і обласної ради, і навіть Західної регіональної митниці).
Володимир Огризко говорив на ті ж теми (євроінтеграція та сутність проекту «Праві») багато, проте мудро і зрозуміло для присутньої публіки. Зрештою, справжній майстерний дипломат повинен вміти тримати увагу і переконувати не тільки учасників Генеральної асамблеї ООН, але й раду вождів папуасів. Екзамен перед львівським «правим середовищем» він витримав на «відмінно». Хіба з маленьким мінусом. На каверзне запитання стосовно того, як він ставиться до Петра Порошенка та його імовірного балотування у президенти, дипломат лаконічно запропонував: «давайте не забігати наперед». Що переконало: питання стосовно спонсора (чинного чи майбутнього) проекту «Праві» з’ясоване.
Не погано виглядав і фактичний ініціатор, організатор та неофіційний диригент проекту «Праві» Андрій Ніцой – тому що переважно мовчав.
Натомість фінансовий «гуру» Олександр Савченко все хотів сяйнути інтелектом (у високому рівні якого ніхто не сумнівається), однак раз за разом викликав легке обурення одних і сміх інших.
Деякі його ідеї виглядали доволі привабливо: збільшення прошарку середнього класу (тих, чий щомісячний дохід становить від 8-10 тисяч гривень до 50-100 тисяч) настільки, щоб до нього належали не лише підприємці, а й лікарі та вчителі; вирішити пенсійні проблеми шляхом збільшення тривалості життя: чоловіків – до 80 років, жінок – до 85 років, після чого підняти пенсійний вік для всіх до 65 років.
І зупинитися б на цьому… Але далі лунали вже «перли». Для прикладу, заява про те, що українська мова ніколи не зможе перемогти російську, а тому необхідно всім вивчати ту, котра на це здатна - англійську! Взірцеві патріоти в залі забуркотіли, а дехто жваво взявся обговорювати оптимальніший варіант.: слід вивчати китайську мову! Навіть «бацька» Лукашенко запровадив її в школах, дивлячись у майбутнє. Навіть мешканці Російської Федерації потрохи миряться з думкою, що їхнє «світло-косооке» майбутнє – це статус колонії КНР. Навіть англосакси (мову котрих пропагує Савченко), будучи реалістами, самі вже вивчають власне китайську. А нам пропонують їхню, вже застарілу та безперспективну англійську…
Інша блискуча ініціатива, яка пролунала з уст головного «правого» економіста – «знизити податок на ПДВ». Зал на неї прореагував спокійно, пропустивши повз увагу. Натомість уважніші слухачі затіяли диспут: що це за такий «податок на податок»?! І дійшли висновку: насправді Савченко пропонує знизити розмір «відкатів» за повернення ПДВ! Ось це справді блискуча ініціатива, якщо її чітко записати до програми «правих»: «Ми забезпечимо максимальний рівень «відкату» у розмірі…!». Цифру нехай визначить особисто професіонал та автор ідеї, бажано не більше 10 %.
Коли спілкування з гостями перетворилося на самостійні промови присутніх «інтелігентів» та «політологів», ведучому (В’язівському) довелося дійство припиняти. Пояснивши, що гості поспішають на ще одну (вочевидь, вже зовсім неофіційну імпрезу) – зустріч з «правим» бізнесом. Зрозумілим стало терпляче перебування в залі Сеника з Горинем. Або вони і представляли собою цей «правий бізнес» і мали завести киян кудись на «дружню вечерю», або ж нашкребли для зустрічі своїх особистих знайомих (які зберегли позитивні враження від співпраці з Горинем на митниці і в різноманітних бізнес-проектах Сеника).
Втомлені двогодинною презентацією рештки присутніх квапилися залишити Палац мистецтв. Проте запропоновані їм перед початком анкети для вступу до лав «Правих» так і не заповнювали. Дивлячись на втомленого Володимира Огризка, в душі бажали йому успіхів та мудрості, щоб ретельніше ставитися до добору київської та місцевих команд. Адже, якщо всі ці вихідці з «Нашої України» в період президентства Ющенка зуміли розвалити, навіть не збудувавши, власну партію, то який проект вони здатні успішно втілити сьогодні? Навіть прикрившись постаттю порядного, проте, схоже, дещо наївного дипломата.
