«Людяність у нелюдяний час» - книга про українських "праведників хлібу"

    Книгу видано завдяки Громадському комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Упорядники книги — історики Володимир Тиліщак та Вікторія Яременко.

    Робота над проектом була розпочата у 2009 році Українським інститутом національної пам’яті. Один з упорядників розповідає, що поштовхом став Указ Президента Віктора Ющенка про нагородження кількох людей за мужність в роки Голодомору. Зокрема, Василь Ільчук, директор школи села Дударків на Київщині у 1933-х рр. врятував своїх школярів і селян від голодної смерті. Саме за це його й було нагороджено.

    На адресу установи надійшла безліч листів зі спогадами та фотографіями очевидців Голодомору. Ці матеріали і лягли в основу книги.

    Під час презентації книги Володимир Тиліщак розповів цікавий факт про одного із доброчинців у час Голодомору –  Павла Тичину. Історик зазначив, що поет врятував жінку на ім’я Марія Хтодось у м. Каневі. Тичина віддав всі свої кошти вагітній жінці, яка помирала від голоду і поміж тим мусила працювати. Ця жінка до кінця своїх днів дякувала поету.

    Розповідаючи непросту історію, Володимир Тиліщак не упустив можливість нагадати присутнім, що саме цей митець написав пропагандистський віршик про трактор.

    Під час презентації було наведені факти про такий маловідомий аспект Голодомору, як допомога західних українців східним. Вона, насправді, існувала. Здебільшого допомагали люди, які мали родичів чи знайомих. На початку 1930-х рр. ще можна було відсилати передачі з продуктами, але потім політика радянської влади змінилася і керівництво вирішило заробити на людському горі. За те, щоб відправити посилку, потрібно було заплатити велику суму коштів або переслати валюту. За цю валюту можна було купити продукти в спеціально створених магазинах. Це давало прибуток владі, і можливість врятуватися частині людей.

Фото: www.facebook.com