«Латвійська трагедія 1941»: аналогії минулого і рефлексії сучасного
Виставку допомогли організувати і привезти до України різні музейні установи, серед яких: Музей окупації Латвії, Музей євреїв у Латвії, Посольство Латвійської Республіки в Україні та Консульство Латвійської Республіки у Львові. Експозицію вже побачили у багатьох країнах Західної Європи, в Україні вона презентується вперше. Виставка розповідає про трагічні сторінки історії Латвії, демонструючи, як жертвами двох окупаційних режимів стали люди різних національностей.
Виставку презентували саме вчора зовсім невипадково, адже 18 листопада цього року Латвія відзначила 95-й День незалежності. Директор меморіального музею «Тюрма на Лонцького» Руслан Забіла з цього приводу відзначив: «Виставка розповідає про те, якою ціною люди здатні заплатити за існування своєї незалежної держави. Я проходив по цій виставці кілька разів і хочу сказати, що попри ту риторику про звільнення, приєднання Західної України, Латвії, Прибалтійських республік до Радянського Союзу є дуже багато міфів, які ми спільними зусиллями маємо долати. Ідеться про те, що Прибалтика, Україна – це територія, на якій розгорнулося найбільше протистояння двох тоталітарних режимів, які ставили перед собою за мету не звільнити Латвію, Литву, Естонію, Україну від окупації один одного, вони вели боротьбу за своє існування. Населення на цих територіях – це були жертви».
Аналогії з сьогоденням провів і голова культурної комісії міської ради Ярослав Музичко: «Ця виставка знаменна ще й тим, що викликає певні рефлексії, адже за кілька днів у Вільнюсі у столиці Прибалтійської республіки відбудеться, можливо, доленосне засідання для нашої держави, для нашого народу. Не думаю, що варто агітувати, але якщо медіа правильно донесуть інформацію про те, на скільки важливо вийти на мітинг у підтримку України, то ми будемо мати можливість (і велику відповідальність) незабаром стати членом Євросоюзу».
Виставка «Латвійська трагедія 1941» прибула до Львова у вигляді пересувної експозиції, насправді ж у Музеї окупації Латвії виставка існувала як постійна експозиція і була створена з експонатів, що їх надали багато різних державних та приватних установ: Музей євреїв, Латвійський архів, Музей історії Риги і мореплавства, Історичний музей та архіви окремих селищ і містечок. Як відзначили організатори, окрім музейних зв’язків, найбільшу роль ту тому, що виставку мають змогу побачити львів’яни, зіграли «особисті зв’язки музею-меморіалу». У Львові виставка триватиме до лютого, а після того її зможуть побачити в інших містах України.
