Музика та права людини у проекті „Мистецтво толерантності”

Наталі Істоміна  |  Середа, 13 листопада 2013, 22:49
У рамках проекту „Мистецтво толерантності” у кав'ярні „Дзига” відбулася дискусія на тему „Фобії та дискримінація в Україні: реальність та вигадки”. Розмова відбулася 13 листопада з ініціативи Харківської гуманітарної студії «Хвиля», Харківської правозахисної групи, Культурного центру «Indie» у співпраці з Мистецьким об'єднанням «Дзиґа».
Музика та права людини у проекті „Мистецтво толерантності”

    У дискусії взяли участь Руслан Тополевський, представник МГО Центру правових та політичних досліджень „СІМ”, а також Борис Захаров, автор проекту „Мистецтво толерантності”. Члени дискусії також презентували звіт «Злочини на ґрунті ненависті».

  Проект „Мистецтво толерантності” - це результат роботи Харківської правозахисної групи. Він включає в себе дослідження проблем дискримінації в Україні різних етнічних груп (моніторинг злочинів на ґрунті ненависті, боротьбу з дискримінацією, захист її жертв) та проведення музичних фестивалів «Мистецтво толерантності». У  цих фестивалях беруть участь етнічні та джазові колективи, які грають Global music. Мета проекту – заохотити суспільство зберігати культурні традиції  інших народів.

    Руслан Тополевський поділився своїми поглядами щодо „Партії регіонів”: „У нас найбільші антифашисти – це „Партія регіонів”. Вона ж бореться із фашизмом. Я не вважаю, що „Партія регіонів” – це антифашисти. Це вони так кажуть. Якщо оцінювати „Партію регіонів” з класичного підходу, то вона, напевно, і є фашистською. Це партія великого капіталу.”

    Правозахисник розповів про ситуацію із утисканням прав ромів. „Власне, ромський етнос, найбільше зосереджений у Закарпатській області, проте представлений і в інших областях. Ситуація з інтеграцією цього етносу в суспільство найгірша. Я песимістично налаштований щодо того, що цю проблему вдасться вирішити найближчий десяток років щонайменше. Думаю знадобиться декілька десятків років.

    Деякі представники цього етносу вириваються із ситуації бідності. Дехто отримує непогану освіту, дехто має непогану роботу. Проте, частіше це винятки, бо зазвичай все відбувається дуже просто: вони живуть у місцевості, де проживає переважна більшість ромів. У зв’язку із цим, школи, куди вони ходять – низького рівня, бо там переважно навчаються діти ромів. Туди не ходять українці чи угорці. Вони закінчують або не закінчують школу і продовжують жити там же. Вони не бачать жодних перспектив” – зазначив Руслан Тополевський.

    „Багато людей піддаються катуванню і поганому поводженню у міліції. Але якщо взяти ромів, то цей відсоток значно вищий. Також, страждають й інші етнічні групи: кавказці, студенти з Африки, араби” – зазначив Борис Захаров

Фото: dzyga.com

comments powered by HyperComments