Українська кава «по-віденськи»
Дивним видається той факт, що у місті, де кава стала візитною карткою і, звідки, почасти, походить Юрій Кульчицький, лише зараз вирішили "увіковічнити в камені" його постать. До цього ж часу лише галицькі кавомани знали, кому місто має дякувати за каву. У Європі знають про це вже чверть тисячоліття, адже ще 1885 році на куті Favoritenstrasse і Kolschitzkygasse у Відні був встановлений пам’ятник Юрію Кульчицькому, українському купцю, дипломату, розвіднику 17 ст., людині, яка привезла до Відня каву.
Юрій Кульчицький народився у селі Кульчиці біля Самбора Львівської обл. у шляхетній родині. Про дитячі роки відомого українця нічого не відомо. Однак дослідники стверджують, що досить молодим він поїхав на Запорізьку Січ. Беручи участь у походах проти турків, Кульчицький досконало вивчив турецьку мову і був перекладачем під час козацьких походів на Крим. Саме тоді він потрапив у турецький полон, з якого був викуплений купцями та невдовзі опинився у столиці Австрії – Відні.
Варто відзначити, що постать Юрія Кульчицького відома у Австрії не лише через каву, але завдяки Віденській битві, в якій турецьке військо зазнало нищівної поразки від польсько-австро-німецького війська під керівництом короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеськи. Головною дійовою особою у взаємодії поляків і австрійців у ці битві виступив саме Юрій Кульчицький.
У час, коли Відень оточила турецька армія під керівництвом візира Кара-Мустафи, у місті почався голод, хвороби і паніка. В тяжкий час місто вирішило здатися туркам, однак Кульчицький запропонував звернутися по допомогу до імператора Леопольда І і герцога Лотаринції Карла V. Переодягнувшись турком разом із слугою Юрієм Михайловичем, Кульчицький зумів подолати турецьку облогу, однак ледь не загинув у одному із дунайських сіл, в якому місцеве населення вирішило, що він турок. «Місія» Кульчицького пройшла успішно і місто відмовилося здаватися. Дочекавшись підмоги з боку німецької та польської армій, австрійське військо вщент розбило турків. Після вражаючої перемоги Юрія Кульчицького призначили «цісарським придворним кур’єром» та особистим перекладачем з турецької мови австрійського імператора. Окрім того, йому дозволили самому вибрати винагороду з захоплених у турків трофеїв…
Саме тут розпочинається історія «української» віденської кави…
За винагороду для себе Юрій Кульчицький обрав 300 мішків кави, яку вподобав перебуваючи у турецькому полоні. Саме з цього розпочалося привчання віденців до кави, а згодом поширення кавового напою не лише у Австрії, але й в усій Європі.
Варто відзначити, що спочатку, австрійці досить вороже сприйняли напій, оскільки асоціювали його з ненависними турками. З іншого боку, кава в той час використовувала як лікарський засіб і мала надто високу ціну, щоб її міг собі дозолити пересічний австрієць. Юрій Кульчицький зумів пристосувати каву до смаків європейців звичайним способом – лише додаючи до неї цукор та молоко. Саме так виникла знаменита «віденська кава».
Еволюція віденських кав’ярень також мала свою специфіку, адже спочатку Кульчицький поширював каву на вулицях Відня, розносячи її у горщиках на підносах. Лише згодом у власному будинку він відкрив першу у Відні (і третю у Європі) кав’ярню, яка дуже скоро набула популярності у місті, зробивши каву улюбленим напоєм місцевого населення. Згодом у місті почали діяти подібні заклади за сприянням відомого українця, який перший у Європі очолив цех продавців кави. Довгий час портрет Кульчицького був розміщений на головному місці у приміщені цеху, де власники кав’ярень збиралися для вирішення власних проблем, а на спеціальному штандарті було зображено імператора Леопольда І, який надає Юрію Кульчицькому особливу привілегію – ліцензію на відкриття першої кав’ярні.
До цих пір австрійці пам’ятають і вшановують пам'ять відомого українця, бо ж саме йому завдячують популярністю всесвітньо відомої віденської кави. Ще у 1862 році одну із вулиць Австрійської столиці було названо на честь Юрія Кульчицького – Kolschitzkygasse. Донині на вулиці Favoritenstrasse є кав’ярня під назвою Grand Cafe Zwirina zum Kolschitzky, а у 1885 році відомий австрійський скульптор Емануєл Пендль сторив бронзову скульптуру нашого земляка Юрія Кульчицького.
Львів також сьогодні вшановує відомого галичанина, відкриваючи у сквері на площі Данила Галицького пам’ятник. Творіння львівських архітекторів Володимира і Павла Сколоздри вирізняється лаконічністю і стриманістю: класичне зображення козака та мішок з кавою поруч. Окрім того біля пам’ятника стоїть стелла із поясненням композиції, з якої більшість вперше дізнається про Юрія Кульчицького – людину, що подарувала європейцям такий смачний та ароматний напій.
