Валентина Теличенко: про Юлію Тимошенко, Угоду про Асоціацію та особливості вітчизняного правосуддя
Як Ви оцінюєте шанси України на підписання Угоди про асоціацію з ЄС в листопаді?
І ЄС, і Україна вже дуже багато зробили на шляху до цієї угоди. ЄС демонструє розуміння ситуації в Україні, розуміння того, що реформи не можна зробити за півроку, але наявність політв’язня в Україні – це те, з чим ЄС дуже важко змиритися. Адже всі розуміють: щоб звільнити політв’язня не треба так багато часу, як скажімо щоб вирішити проблеми судової системи, подолати корупцію чи гарантувати чесні вибори в Україні.
У ЗМІ все частіше з’являються повідомлення про те, що на можливість підписання угоди про асоціацію з ЄС позитивно може вплинути хоча б дозвіл на лікування Юлії Тимошенко за кордоном. Як Ви можете це прокоментувати?
Тимошенко є політв’язнем. Приблизно рік тому ПАРЄ сформулювала критерії, за якими в’язня слід вважати політичним. Відповідно до цих критеріїв Тимошенко безсумнівно є саме політв’язнем. Потім додалося ще й рішення ЄСПЛ, яке своєю суттю остаточно закріпили за нею цей статус. ЄС не почувається комфортно підписувати Угоду про Асоціацію з державою, яка має політв’язня. Європа чекає від Президента Януковича дій, які б виправили ситуацію, а він – виправдовується, що немає мовляв правового механізму звільнити Тимошенко. Насправді, є політична воля тримати її за ґратами. Саме тому Вищий спеціалізований Суд 6 вересня цього року відмовив захистові Тимошенко у допуску до перегляду вироку в газовій справі Верховним Судом України. Іншими словами, ВССУ виніс незаконне рішення, проігнорувавши рішення ЄСПЛ, аби лиш перекрити правовий шлях до звільнення Тимошенко. Отож, проблема не у відсутності правового механізму звільнення, а в небажанні її звільнити. І Європа це бачить. Ми дуже ризикуємо перспективою підписання угоди про асоціацію.
ЄС вимагає звільнити з-під варти Тимошенко. Лікування в Німеччині означало б, що її звільнено з-під варти. Я не сприймаю серйозно пояснення з Банкової, що для лікування Тимошенко в Німеччині необхідно прийняти в парламенті закон, який би встановлював право кожного засудженого до позбавлення волі лікуватися за межами України. Такий закон фактично був би законом лише для багатих, адже дуже незначна частка громадяни України може дозволити собі розкіш лікуватися за її межами. Натомість, злочинці, які достатньо багато вкрали і вдало сховали вкрадене, завжди знайдуть що саме їм полікувати. Такий законопроект викликав би обурення в суспільстві і він навряд чи має перспективу стати законом. Хіба-що, більшість у парламенті дістане відповідну вказівку. Але справа в тому, що Тимошенко не можна прирівнювати до інших засуджених. Вона – визнаний демократичним світом політичний в’язень. Якщо Президент Янукович хоче вирішити проблему Тимошенко, він її повинен помилувати. Помилувати так, як він помилував Юрія Луценка. Правових перешкод цьому немає. Все інше – від лукавого. В разі помилування Тимошенко могла б лікуватися в Україні, а можна було б надати їй дозвіл виїхати за кордон на лікування, як це було з Луценком. Зрештою, і Валерій Іващенко після звільнення з-під варти спочатку виїхав за кордон щоб, полікуватися, а вже потім звернувся по політичний притулок. І дістав його. Дістала б притулок і Тимошенко. Але навіть визнання ще одного політичного біженця з України не зіпсує репутацію нашій державі настільки, як її псує наявність політв’язня.
Іншого реалістичного механізму, крім помилування, який би уможливив звільнення Тимошенко до саміту я не бачу.
На думку деяких відомих людей очільники ЄС можуть впливати на українських політиків більш дієво, ніж робить це зараз. Наприклад, „перекрити” доступ до закордонних банківських рахунків, або не дозволити вільно пересуватися по території ЄС. Наскільки такі радикальні дії були б можливими з юридичної точки зору?
Треба розуміти, що Європа – територія верховенства права. Заморозити рахунки можна лише за рішенням суду, а не відповідно до політичних потреб чи забаганок. Суд не підпорядкований політикам. Обмеження будь-якого права в тому світі мусить бути опертим на закон. Спочатку треба надати суду переконливі докази незаконного походження коштів на рахунках, а потім уже ставити питання про замороження цих рахунків.
Що ж стосується в’їздних віз – так, кожна держава має право відмовити іноземцю у в’їзді на свою територію. Але не може бути так, що ЄС цілком серйозно, а не ілюзорно, прагне підписати з Україною Угоду про Асоціацію, і водночас ключових політиків чи найвищих посадовців цієї держави члени ЄС оголошують персонами non grata. Це несумісно і було б демонстрацією неповаги до партнера, а Україна та ЄС наразі позиціонуються як партнери, котрі прагнуть тіснішої співпраці.
Нещодавно стартувала кампанія по збору підписів за підтримку громадянами України угоди про асоціацію з ЄС. Організатори акції напередодні саміту у Вільнюсі презентують ці підписи представникам ЄС з метою продемонструвати прагнення громадян вступити до ЄС. Організатори вважають, що це сприятиме євроінтеграції. На скільки така акція буде дієвою на Вашу думку?
Це прекрасний привід обговорити з громадянами перспективи євроінтеграції. Якщо збирачі підписів можуть компетентно пояснити чому нам потрібна Європа, то вони можуть зробити дуже багато. Якщо вони ще й не сіятимуть в суспільстві необґрунтовані, перебільшені сподівання від євроінтеграції, то честь їм і хвала. Адже дуже важливо розуміти, що наступного дня після підписання УА ціни не стануть нижчими, а зарплати й пенсії вищими. Лікарі, вчителі, судді, прокурори й політики залишаться ті самі. І не Європа, а ми повинні пхати державу до Європейських цінностей. А УА може стати хорошою підмогою в цьому.
Нещодавно мені довелося побувати у колонії для неповнолітніх. Правоохоронці розповіли, що зараз там перебуває значно менше ув’язнених, ніж до прийняття нового КПК. З якими змінами у КПК це пов’язано і які наслідки це може мати?
Зменшилася кількість в’язнів у всіх установах пенітенціарної системи – в СІЗО, в колоніях та виправних центрах. Але пов’язано це не стільки з новим КПК, скільки з – перепрошую за затертий штамп – з політичною волею. Що я маю на увазі? Один і той самий закон можна застосувати по-різному залежно від суб’єктивного підходу того, хто цей закон застосовує. Спочатку слідчий і прокурор вирішують просити чи не просити в суду арешт підозрюваного. Їхнє рішення залежить від рекомендацій начальства. Сказано було, не перестаратися з кількістю арештів – от вони й виконують вказівку. Далі суди та адміністрації пенітенціарних установ вирішують про можливість дострокового звільнення окремих засуджених, заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, тощо. Знову все залежить від вказівок начальства, адже в усіх випадках суб’єктивна складова (за внутрішнім переконанням) є визначальною. Не можна не бачити позитив окремих норм нового КПК, але саме спосіб застосування чинного законодавства вплинув на певне зменшення кількості клієнтів пенітенціарної системи.
Прецедент у Врадіївці сколихнув цілу країну. Проте, окрім традиційного висвітлення даного питання є ще й інша сторона медалі. Яку відповідальність перед законом можуть понести ті, хто штурмував міліцейський відділок?
Треба аналізувати дуже детально і прискіпливо. Імовірно, мали місце адміністративні правопорушення. Більшого я не вбачаю. В цій історії дуже важливо не дати заговорити тему. Є суперечливі свідчення про результати експертиз. Є відомості про намагання міліцейського начальства прикрити своїх підлеглих. Дослідити всі ці обставини не менш важливо, ніж встановити вину та покарати тих, хто гвалтував та завдав тілесних ушкоджень. Вивчити обставини та притягнути до відповідальності тих, хто намагався перешкодити правосуддю.
Будучи правозахисником опозиційних політиків та не, чи не зазнавали Ви утисків від нинішньої влади?
Ні, утисків не було і прямих погроз також ніколи не було. Якщо не рахувати зопалу сказаних слів окремими посадовцями.
І насамкінець, дещо філософське, але цікаве для читачів запитання. Яким Ви бачите своє покликання у юриспруденції?
Мені цікаво те, що я роблю. Нещодавно була в Лондоні і мала нагоду спостерігати змагання в тамтешньому суді. Мрію, що колись в українських судах будуть такі ж чесні дуелі.
Фото: www.telekritika.ua
