Український інтелектуал vs Cоціальні мережі
Певною мірою акаунт у „Фейсбук” або „ВКонтакті” – це затишне місце у віртуальному світі. Принаймні так вважає перекладач Вікторія Наріжна. „Багато хто критикує таку точку зору як в мене про те, що моя френд-стрічка – це мій дім. Кого хочу „зафренджую”, кого хочу „розфренджую”. Якщо мені не подобається бачити щось у своїй френд-стрічці, я вас прибираю звідти” – розповідає п. Вікторія. Письменниця зазначає, що багато хто вважає, що таким чином виникне одноманітність і не дозволить знати всієї реальності. „Фейсбук” для мене не вся реальність. Це просто затишне місце, де я бачу людей із подібними поглядами і дізнаюся всю інформацію, яка мені цікава від людей, думці яких я довіряю. За 1 коментар можу розфрендити людину, якщо вона висловлює некомфортну мені точку зору” – ділиться своїми думками Вікторія Наріжна.
Російська письменниця Лінор Горалік звернула увагу присутніх на те, що вона людина, яка може говорити не лише з позиції, того хто пише чи спостерігає. „Наскільки розумію, я, можливо, єдиний учасник цієї дискусії, для кого просування проектів у соціальних медіа – хліб. Я маркетолог. Мій хліб в тому, що я працюю з певними типами маркетингових проектів” – висловила припущення письменниця. Лінор Горалік зізналася, що її спеціалізація називається низькобюджетний маркетинг. Зрозуміло, що соціальні мережі грають в цьому величезну роль.
„Я слідкую за тим, що відбувається у соціальних мережах з точки зору дещо віддаленої. В мене роздвоєна оптика: оптика приватного користувача і людини, яка вимушена про це думати, писати, викладати” – стверджує письменниця.
Лінор Горалік вважає, що соціальні мережі є останніми нецензурованими просторами. На її думку – це останнє місце, де приватна особа може висловлювати навіть найрадикальніші думки. „Це надзвичайно цікаво зараз в Росії. Я можу зараз назвати багато персон, які віддають перевагу не вести колонку в ЗМІ, а писати свій ЖЖ. З одного боку мінус гроші і трафік, з іншої – плюс, бо відсутні будь-які обмеження” – розповідає письменниця.
Російська письменниця висловила доволі нетипову думку про конфліктні дискусії. „Є люди, для яких дискусія в конфліктних тонах – не мінус, і не тому що вони скандалісти. А тому що в дискусії в конфліктних тонах є свої плюси, своя реальність, свої прийоми. Є зміст. І це цікаво бачити зі зворотного боку” – переконана Лінор Горалік.
Під час дискусії, учасники поділилися думками про те, яка соціальна мережа є найбільш інтелектуальною. Першість отримав „Фейсбук”. Сайт „ВКонтакте” інтелектуали зовсім нещодавно почали розглядати як щось варте уваги. Проте, його досі не сприймають як майданчик вартий високих ідей та думок. Ірина Сливінська вважає, що дуже мало публічних інтелектуалів присутні у „ВКонтакте”. „Є навіть якийсь тон у висловлюваннях, типу це вам не котиків у „ВКонтакте” постити” – зазначає журналістка. Значно кращої думки п. Ірина про „Фейсбук”. „Будь-яка людина, яка не займає серйозної позиції у житті, може стати впливовим фейсбукером, коментуючи і беручи участь у дискусіях. Таким чином людина впливає на думки тих, кого критикує або про кого висловлюється” – переконана журналістка.
