Державні дотації аграріям в 2018 році зростуть на третину: куди йдуть гроші
У вересні 2016 року екс-міністр АПК Тарас Кутовий запропонував нову стратегію розвитку АПК. Стратегія називалася «3+5» та мала три основні пріоритети — це реформа системи державної підтримки з акцентом на дрібних фермерів, завершення земельної реформи та реформа державних підприємств. А також п’ять головних напрямків — розвиток ринків збуту, органічне виробництво і нішеві культури, розвиток сільських територій, зрошення та безпека харчової продукції.
У 2018 році уряд планує виділити на основні програми підтримки агросектору 7,3 млрд гривень. Це приблизно на два мільярди більше, аніж в поточному році. Чи працює така модель розподілу коштів, та як змінить принципово державна підтримка сільськогосподарського виробництва ситуацію в АПК України? Про це йшлося на круглому столі, організованному компанією AgroGeneration.
«Дотації, звичайно, потрібні, бо є такі напрямки, які треба стимулювати для розвитку, і тут держава повинна підставляти своє плече, — вважає Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфідераціі. — Колись я був здивований, перебуваючи на виставці сільськогосподарської техніки у Парижі. Самим популярним серед французьких фермерів тоді став американський зернозбиральний комбайн, вартість якого складала десь 280 тис евро. Середній розмір ділянки фермера у Франції – 29 гектарів, тому окупиться він десь за 50 років. Виникає питання: навіщо мені викидати таку шалену купу грошей на комбайн, який буде працювати лише кілька годин на рік? А головне – де взяти на нього кошти? Виявляється, держава майже половину цих грошей фермеру компенсує. Тобто в умовах, в яких знаходяться європейські фермери, без підтримки держави вижити – неможливо, тому вона мусить їх дотувати».
Зі слів Козаченко, найвище дотування аграрного сектору відбувається в Євросоюзі, а номер один в світі — це Японія: більше 60% валового продукту там — це дотація.
Погодившись з тим, що українські аграрії також потребують підтримки від держави, учасники круглого столу підняли питання результативності розподілу бюджетних дотацій. Статистики чи моніторінгу з цього приводу у відкритому доступі, відверто кажучи, бракує. С другого боку, можливо, слід також придивитись до інших форм підтримки сільгоспвиробництва?
«Ми кажемо про дотацію і весь час розуміємо, що це гроші. Державі, дійсно, треба вливати кошти туди, де ми сильно відстаємо. Але, можливо, не в прямому вигляді, а стимулювати щось? Наприклад, в країні практично немає овочевих холодильників – якщо знайти стимул для розвитку цього напрямку, щоб туди пішли інвестиції, це було б краще ніж дотації. Необхідно також розширювати місцеві кооперативи та кредитні спілки. Чи, можливо, зняти десь податкові тиски», — вважає ще один учасник заходу.
«Якщо дивитися на Україну, як частину вільного ринку сільгосппродукції, то вона нічим не відрізняється від більшості країн світу, де аграрії отримують державну підтримку або дотації. Уявімо, що ви на базарі, де за прилавком стоять різні продавці. І у деяких з них продукція частково профінансована з бюджету тієї країни, з якої вони на цей базар приїхали — у неї собівартість нижча. У кого в цій ситуації буде конкурентна перевага?» — ставить риторичне запитання віце-президент холдингу AgroGeneration Вадим Бодаев.
Виходячи з цієї передумови, Україна повинна надавати державну підтримку аграріям, щоб конкурувати на світовому ринку продовольства, — резюмує він.
Втім не всі учасники дискусії вважають, що механізм виділення дотацій сільгоспвиробникам сьогодні є абсолютно прозорим і зрозумілим. Не рідко, коли підтримки вимагають одні, а бюджет "розпилюють" інші. Тобто треба вибирати такі форми державної підтримки, які усувають корупцію або мінімізувати при розподілі дотаціі людський фактор. Бо в іншому випадку про об’єктивність у цьому процесі важко буде говорити, вважають експерти.
«В Україні вже 3 роки діє програма компенсації відсоткової ставки по залученим кредитам. Все правильно: люди залучили інвестиції – їх підтримує держава. Але ті компенсації розподіляють комісії при обласних управліннях. Хто хоч раз аналізував, кому реально ідуть ці кошти? – задається питанням Тарас Висоцький, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу. – Сподіваюсь, що там все гаразд, але щось я не бачив жодної публікації з аналізом ефективності дотацій по відповідним критеріям. Який автоматичний плюс того ж самого плану по ПДВ? Можна швидко все проаналізувати та написати звіт. Якби так само було по всіх формах державної підтримки, виходило б краще тримати над цим процесом контроль».
