Тюрма на Лонцького

Тюрма, що служила різним окупаційним режимам (польському, німецькому, радянському) і є символом тяглості української боротьби за незалежність. Те, що відбувалося на території тюрми, є уособленням злочинів проти людства, котрі не можуть бути забуті. Тюрма відображає взаємозв’язок між трагедією Західної України та решти території України в період репресивної діяльності окупаційних режимів, зв’язок з трагедіями інших народів та країн, що потрапили під тоталітарні режими.

Меморіал як місце колективної пам’яті про трагедію, пов’язану із масовою загибеллю людей, які чинили (або підозрювалися у цьому) опір окупаційним режимам, є пам’яткою історії. Цей об’єкт втратив своє лиховісне первісне призначення бути тюрмою і разом з тим розкрив противажну ідею опору людини окупаційним режимам. Музей доносить цю ідею у двох ключових гаслах „Ніколи більше!” і „Заради свободи!”.

Музей став відкритим майданчиком для зустрічей, зібрань товариств репресованих, скаутських та ветеранських організацій, воєнно-історичних клубів, місцем міжконфесійно толерантного спілкування творчої та наукової інтелігенції, а також для заходів учителів та учнів, викладачів та студентів, музейного волонтерства та практики

Вхід та екскурсія безкоштовні.