Рецензії: «Хорватський герб: генезис – символіка – історія» М. Божіча та С. Чосича
Мир’яна Матієвич-Сокол: "На основі численних оригінальних даних, багато з яких стали доступними (завдяки Інтернету) лише за останнє десятиліття, автори значною мірою доповнюють і розширюють сучасні геральдичні та історіографічні знання про виникнення, використання та, зокрема, символіку гербів. Йдеться про ты, що протягом Середньовіччя та на початку Нового часу приписувалися Хорватії, Далмації, Словенії, Славонії та Боснії. Розглядаються також герби Істрії та Республіки Дубровник, пояснюється виникнення і використання герба ранньовічної "Іллірії", а також ідеологічний комплекс і розвиток так званої іллірійської геральдики. У книзі вперше представлені повні та релевантні історіографічні і геральдичні тлумачення генези, використання та символіки усіх хорватських історичних гербів та їхніх геральдичних фігур".
Данко Зелич: "Монографія спирається та продовжує недавні монографічні праці про історію хорватських гербів, а науковий дискурс базується на методологічних досягненнях сучасної світової геральдики. Таким чином, праця має риси синтезу існуючих знань, але – що ще важливіше – включає та проблематизує значну кількість до сьогодні в національній історіографії невідомих стародавніх свідчень про герби хорватських земель і їхніх володарів.
У роз'ясненні численних відкритих питань враховувалися відмінності в природі окремих носіїв геральдичного змісту, від карбованих монет і печаток, через морські карти, подорожні описи та портулани, малюнки, гравюри, настінні розписи та кам'яні пам'ятники, до систематизованих корпусів гербів у спеціалізованих медіумах – гербовниках. Задумані як компендіуми геральдичних знань, історичні гербовники є водночас і першокласними документами про "образ світу", притаманний їхнім творцям і середовищам, у яких вони виникали.
Тему цієї книги роблять інтригуючою і актуальною, з одного боку, саме тривалість давно виниклих геральдичних мотивів, а з іншого боку – факт, що їх значення і символічний зміст змінювалися протягом історії. Крім генези, увага двох авторів спрямована також на еволюцію розуміння та "використання" гербів хорватських земель як знаків і символів національної та державної ідентичності, від ранньомодерного до сучасного часу."
