Грифон у російській дворянській геральдиці

Згідно існуючому стереотипу, яким ми завдячуємо символізму Середньовіччя (наприклад, Данте), грифон вважається позитивним образом або, принаймні, символізує первні християнські чесноти. Насправді ж, як таких, грифонів у Біблії немає. Проте там зустрічаються явно споріднений образ, а саме —.крилатого лева, оскільки саме в такій подобі виступав один з євангелістів — Марк. Саме цей добре відомий християнський образ, як прийнято вважати, міг вплинути на символіку чи моральну трактовку грифонів, що були широко поширені у середньовічному європейському мистецтві.

Грифон у геральдиці є негеральдичною фігурою, що є наполовину орлом (який символізував міць і перемогу), наполовину левом (діяльність і мужність) в інших джерелах — тварина з пташиною головою, тулубом левиці та крилами. Прийшовши з європейської середньовічної традиції до слов'янської, грифон зберіг за собою ті самі властивості, що й раніше: міфічної істоти, яка поєднує образ Лева з Орлом. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття ця міфічна тварина із слов'янського бестіарію перекочувала до пеших російських гербовників, де вона спочатку згадується як Грифон, а з середини XIX століття як Гриф, проте візуально між ними немає принципової різниці. 

У матеріалі для доповіді було викорисано 4 джерела — Гербовник Онісіма Титовича Князєва, Гербовник Лук'яна Івановича Тализіна, Загальний гербовник дворянських родів Російської імперії та Збірник дипломних гербів російського дворянства, внесених до Загального гербовника. На відміну від двох останніх, гербовники Князєва і Тализіна офіційно не затверджені, втім добре ілюструють попередній період розвитку російської геральдики (до її офіційної кодифікації).  

Найперше зображення грифона у Загальному гербовнику ми знаходимо у другому томі — в гербі роду Колтовських, який був затверджений 30 червня 1798 року, а найпізніше — в гербі роду дворян Єрмолінських (див. зліва), який був пожалуваний 10 травня 1910 року.

РОСІЙСЬКІ ГЕРБОВНИКИ  

Гербовник А.Т. Князєва — це рукописний, перший в Росії [не офіційний] гербовник, складений у 1785 році російським геральдистом і генеалогом Онісімом Князєвим, що має офіційну назву: «Зібрання фамільних гербів, що означають відмінності шляхетних родів обширної Російської імперії: приватно зняті з печаток і впорядковані в алфавітному порядку». У грудні 1786 року автор підніс його в дар імператриці Катерині II. Згодом рукопис потрапив до бібліотеки князя Григорія Олександровича Потьомкіна, після смерті якого, разом з іншими книгами, призначеними для Катеринославського університету, зберігався в Новоросійську, у відомстві Приказу громадського призріння. Пізніше (в 1798 р.) бібліотека була передана до Казанської гімназії, а потім до Казанського університету.

Онісім Князєв був геральдистом, генеалогом, чиновником Межової канцелярії, статським радником. Він склав гербовник на основі матеріалів Межової канцелярії, використовуючи відбитки дворянських печаток на документах, з якими він був знайомий. Порівняння печаток з праці А.Т. Князєва з виявленими в матеріалах Московських дворянських зборів зображеннями 1780-1790-х років показує високу ступінь їхньої ідентичності. На початку ХХ століття склалося остаточне ставлення до гербовника як до одного з основних джерел для вивчення родової геральдики Росії.  

Всього гербовник Князєва містить 529 гербів, з яких лише на 10-ти можна помітити наявність грифона/грифонів. Виданий він був у 1912 році видатним мистецтвознавцем і геральдистом Сергієм Миколайовичем Тройницьким. На зображенні герба роду Трубецьких (див. нижче), зліва — герб, узятий з гербовника Князєва.

Усі герби, представлені в гербовнику Князєва, на печатках зображені чорно-білими, без тинктур (цікаво, що деякі з них не зазначені в офіційному Загальному Гербовнику). Ви можете порівняти зображення герба праворуч із Загального гербовника (за тинктурами якого легко визначити колір частин і елементів герба) та ліворуч із гербовника Князєва, який без опису, навпаки, не дозволяє судити про кольори елементів герба.

Гербовник Л.І. Тализіна, який до недавнього часу не був опублікований, був складений пізніше Гербовника Князєва — вже у 1790 році (на жаль, у автора не було можливості додати герби з цього Гербовника до статті). Лук'ян Іванович Тализін очолював Герольдмейстерську контору з 1783 по 1794 роки. Існує припущення, що приклад створення гербовника у 1785 році Князєвим підштовхнув Лук'яна Івановича до складання нового Гербовника, який містить 447 гербів. Вони розділені на князівські, графські, баронські та дворянські. І лише на трьох з них можна побачити зображення грифона. Прямі переваги над Гербовником Князєва полягають у тому, що герби в Гербовнику Тализіна вже кольорові, що дозволяє при аналізі будь-якого необхідного герба судити не тільки про розташування грифона/грифонів, але й про їхні кольори.

Початок Загальному гербовнику дворянських родів російської імперії було покладено указом імператора Павла І. Усього з 1797 по 1917 роки було сформовано та найвищим чином затверджено його 20 томів, при цьому кількість гербів у кожному з них відрізняється. Лише перші 10 томів були опубліковані — вони зберігаються в Російському державному історичному архіві (зі змістом неопублікованих 10 томів можна ознайомитися на сайті Гербовник.ру). Усього Загальний гербовник містить 3 066 гербів, серед яких вдалося знайти лише 13 із зображеннями грифона/-ів.

До Збірника дипломних гербів російського дворянства не були внесені окремі герби, які є в Загальному гербовнику (як ось герб роду Айвазовських).

ПРИКЛАДИ

Розглянемо три герби, які є у всіх трьох гербовниках (Гербовнику Князєва, Гербовнику Тализіна та в Загальному гербовнику), що дозволяє простежити їхню еволюцію.

1. Герб роду Нелєдінських-Мелецьких

Він знаходиться у другому томі Загального гербовника, який був сформований 30 червня 1798 року, де описується так: «У щиті, що має червоне поле, зображений срібний гриф. Щит увінчаний звичайним дворянським шоломом, з дворянською короною на ньому, на поверхні якої видно виходячого грифа. Намет на щиті червоний, підкладений сріблом».  
Опис герба Нелєдінських-Мелецьких у Гербовнику Князєва дещо відрізняється: «Зображений на печатці герб повністю схожий із найвищим чином затвердженим: у червоному полі зображений золотий гриф, у нашоломнику — гриф сірий».  

А ось у Гербовнику Тализіна цей самий герб описується так: «Це герб стародавнього дворянського роду Нелєдінських-Мелецьких, він внесений до Загального гербовника дворянських родів Російської імперії. Опис герба ідентичний гербу роду, який знаходиться у Загальному гербовнику». Але якщо у Загальному гербовнику він чорно-білий, то у Тализіна цей герб кольоровий (у нього в гербовнику взагалі некольорові герби дуже рідкісні).  

2. Герб роду Шувалових

В гербовнику Князєва до різних представників роду Шувалових належать різні герби на печатках. У гербовнику Тализіна наведено такий опис шуваловського герба: «Іменним найвищим указом, виданим імператрицею Єлизаветою Петрівною урядувальному сенату 17 жовтня 1746 року, дійсний камергер генерал-лейтенант лейб-компанії поручик (пізніше це генерал-фельдмаршал) Олександр Іванович та дійсний камергер Сенату генерал-лейтенант підпоручик Петро Іванович Шували з возведенням їх з нижчого стану в графське достоїнство російської імперії з їх нащадками».  

Опис герба в Загальному гербовнику: «У червленому щиті срібний скаче єдиноріг із золотими очима, рогом і копитами; чорна голова щита поділена золотим стропилом, обремененим трьома чорними гранатами з червленими полум'ям і супроводжуваними трьома срібними п’ятипроменевими зірками. Щит прикрашений графською короною та трьома графськими шоломами, з яких два перші короновані. У нашоломнику середній чорний імператорський орел з червленими очима, язиками, золотими дзьобами та кігтями, коронований двома золотими імператорськими коронами; другий — срібний, що виникає єдиноріг із золотими очима, рогом і копитами, третій — чорний, прикрашений золотим імператорським орлом і трьома срібними страусовими перами. Щитотримачі — срібний єдиноріг з золотими очима, рогом і копитами та срібний гриф з золотими очима і язиком».

3. Герб роду Трубецьких (див. герб вище)
Цей герб у Загальному гербовнику є ідентичним до гербу з Гербовника Тализіна і має велику схожість із гербом з Гербовника Князєва.  

ІНШІ ГЕРБИ

Герб дворян Колтовських ( внизц ліворуч) є найранішим із тих, на яких присутній грифон, займаючи своє місце у другому томі Загального гербовника (він також цікавий тим, що наявний тільки в цьому гербовнику). При цьому герб практично ідентичний до гербів дворянських родів Лупандіних та Лопухіних. До герба Колтовських наводиться таке опис: «На щиті, що має срібне поле, зображений червоний гриф. Щит увінчаний звичайним дворянським шоломом, дворянською короною та павиними перами. Намет на щиті — червоний, підкладений сріблом».
   
Герб роду Лупандіних (зверху праворуч) з другого тому Загального гербовника дворянських родів Російської імперії (і точно так само розміщений тільки в ньому). Опис: «У щиті, що має срібне поле, зображений червоний гриф, звернений у праву сторону. Щит увінчаний звичайним дворянським шоломом з дворянською короною на ньому та п’ятьма павиними перами. Намет на щиті срібний, підкладений червоним».

У свою чергу, герб роду Лопухіних (зверху ліворуч), який розміщується в третій частині Загального гербовника (також знаходиться тільки в цьому гербовнику), був створений 19 січня 1799 року. Згідно з описом герба, на щиті зі срібним полем зображений червоний гриф, звернений у праву сторону — тобто щит аналогічний обом вищезгаданим гербам, відрізняючись наявністю щитодержателів (які, очевидно, свідчать про добробут власника).  

У всіх трьох перерахованих гербах: а) на срібному щиті червоний гриф, звернений вправо; б) вони містять у нашоломнику — павині пера (різниться лише їх кількість: на гербі Лупандіних — 5, у Лопухіних — 7, на гербі Колтовських кількість павиних перів не вказана).

Наступний герб, що належить роду Єрмолінських (самий перший герб зверху) — найпізніший: він знаходиться в 19-му томі Загального гербовника (герб також зустрічається тільки в ньому), який був сформований уже в ХХ столітті: 12 червня 1914 року. Опис: «Щит увінчаний дворянським коронованим щитом. Нашоломник: з виходу з золотого кубка срібна собака з червоними очима і язиком, намет червоний зі сріблом. Щитодержателі: 2 срібних грифона з червоними очима і язиками».  

Характерно: грифони в якості щитодержателів у російській геральдиці зустрічаються досить рідко. Окрім дворян Ермолінських і Шувалових, австор знайшов їх лише на гербі барона Кусова — у Загальному гербовнику (герб присутній тільки в ньому). З тією лише різницею, що на гербі Ермолінських грифони срібні (як і грифон-щитотримач на гербі Шувалових), а на гербі барона Кусова лише нижня їх частина срібного кольору, а верхня – лазуревого. Герб барона Кусова з девізом «Працею і твердістю» розташований у 12-й частині Загального гербовника, яка з'явилася 23 травня 1882 року.  

* * *  
Дворянському гербу, якому хочеться приділити більше уваги – це герб роду Айвазовських (див. нижче). Загальний гербовник описує його так: «У лазуровому полі срібний корабель з такими ж вітрилами, прапором і щитами, супроводжуваний у верхніх кутах двома золотими зірками з 6-ти променями. У срібній главі щита чорний лук і така ж стріла в пояс. Щит прикрашений дворянським шоломом і короною. Нашоломник: золотий, що виникає грифон з червоними очима та язиком. Намет: справа лазуровий зі сріблом, зліва – чорний зі сріблом». Процес розробки герба Айвазовських тривав довгі 17 років і завершився найвищим затвердженням 4 грудня 1864 року.  

Прослідкувати хід розробки герба та зрозуміти символічне значення його емблеми дозволяє звернення до Архівної справи «Про виготовлення диплома на дворянство роду дворян Айвазовських». Важливо зазначити, що в проекті герба були зображені емблеми, відібрані самим Айвазовським, але тільки їм був наданий геральдичний вигляд. У ході обговорення в первісний проект герба вносилися зміни - зліва одна з перших версій герба, крайня справа — це фінальний варіант герба.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши весь комплекс дворянських гербів, у яких присутні грифони, можна відзначити такі особливості для характеристики грифона як гербової фігури.  
1. Рідкість. Із загальної кількості дворянських гербів у всіх чотирьох джерелах (5611) ця гербова фігура грифона присутня в тому чи іншому вигляді у 39-ти гербах, що становить менше 1%. Таким чином, грифон — рідкісна гербова фігура в росії.  
2. Визначення. В описах дворянських гербів його називають як грифом (36), так і грифоном (3). Останнє формулювання зустрічається лише в трьох описах гербів наприкінці XVIII — на початку XIX ст. У пізніший час гербова фігура в описах 36 гербів названа грифом.  
3. Хронологія. Появляючись у російській дворянській геральдиці в історичний період із кінця XVIII до початку XIX ст., згідно з Загальним гербовником, Гербовниками Князева і Тализіна, грифони набирають популярності дещо пізніше — у другій половині XIX ст. (зокрема, в 1860–80-х роках), у Збірнику дипломних гербів.  
У цей же час з’являється герб Романових, центральною фігурою якого є червоний грифон, однак він не розглядався в цьому дослідженні, оскільки існує достатньо літератури з цього питання. Автору хотілося дослідити більше те, про що ще не писали.  
4. Роль грифонів. Грифони виступають у гербах і як основні фігури (23), і як нашоломники (9), і як щитотримачі (9). На відібраних прикладах грифони представлені в кольорах як металів (срібло, золото), так і емалей: чорні, червоні та лазурові. Ще на 5 чорно-білих зображеннях із Гербовника Князева оригінальні кольори гербів визначити не вдається, в інших 20 — це гербові метали, а в 14 — емалі.