Таємниця герба папи Римського Франциска: нардова квітка замість лілії
ПОЗАЩИТОВІ ЕЛЕМЕНТИ
Перехрещені вгорі на митрі ключі із золота і срібла, перев'язані червоним шнуром) на гербі єдиного в історії Ватикану папи з Нового Світу були такими ж самими, як і у його попередників — Бенедикта XVI (2005-2013, внизу ліворуч) та Івана Павла ІІ (1978-2005, внизу праворуч). З тою лише різницею, що у останнього в гербі по інерції була ще не митра, а тіара (як і у всіх Римських Пап до нього), яку у 1978-му році вирішив не носити його попередник Іван Павло І, що надав більш важливе значення пастирській ролі Папи, а не політичним чи світським аспектам його влади. Щодо власне ключів, як символів папської гідності, ці інсігнії належать ще апостолу Петру, якого католицький престол вважає за першого Папу.
ЩИТ
В голові синього щита зображена емблема релігійного ордену Папи — Товариства Ісуса: променисте сонце, що несе літери I, H, S червоного кольору (монограму Ісуса). Засновник Ордену єзуїтів Ігнатій Лойола дуже хотів, щоби новий монаший чин носив ім’я Христа. Тому власне христограма у гербі має пригадувати кожному єзуїту, хто cfvt стоїть у центрі його життя. Буква H увінчана Хрестом, на якому Ісус віддав своє життя за наше спасіння; під літерами – три чорні цвяхи. Сонце також символізує Христа. В літанії до Пресвятого імені Ісуса молимося: "Ісусе, сонце справедливості, помилуй нас!" В Акафісті до Господа Ісуса можемо побачити такі слова: "Бажаючи спасти світ, Ти, Сонце зі Сходу, прийшов до темного Заходу, до нашої природи, змирився аж до смерті". Тож, Icус є тим Світлом, що своїми променями освітлює темні куточки нашої душі.
Христограма «IHS» прийшла в Європу з грецької культури: ІHS — це перші три літери слова «IHΣOYΣ», що означає «Ісус» (грецькій «Σ» в латинській абетці відповідає літера «S»). З часом латинська мова почала випирати грецьку і замість букв «IHΣ» у христограмі з’явилися латинські літери, тому часто-густо ми можемо бачити власне таку монограму. Окрім цього, абревіатуру IHS можна витлумачити як скорочення від «Iesus Hominum Salvator» (що означає «Ісус Спаситель людей») або бабільше —.вислову часів Костянтина Багранородного «In hoc signo vinces». Під час військового походу 312 р. імператор побачив у променях сонця хрест і цей напис латиною, що означає «цим знаком переможеш».
Нижче внизу на щитку розташована зірка і квітка нарду (англ.: spikenard flower). За давньою гербовою традицією, зірка символізує Діву Марію, Матір Христову і Церкву, а колосок — святого Йосипа, покровителя Вселенської Церкви. Цікаво, що святого Йосипа частіше зображали з лілією (символом цнотливості), у іспанській іконографії він зустрічається з виноградною лозою в руці, проте, але нард — символ жертовної, духовної любові, — глибше розкриває роль земного батька Ісуса. Йосип приймає Марію і виховує Ісуса як свого Сина, не шукаючи слави. Як і нард — його цінність не показна, але глибока. Носячи ці зображення на своєму щиті, Папа висловлював свою особливу набожність до Пресвятої Діви та до святого Йосипа.
ДЕВІЗ
Будучи висвяченим на єпископа, Його Високоповажність Монс Бергольйо, в пам'ять про цю подію, яка ознаменувала початок його повного посвячення Богу в Його Церкві, обрав, як свій девіз і як програму життя, слова святого Беди: miserando atque eligendo. Це він вирішив зберегти у своєму папському гербі.
Девіз Папи Франциска взято з уривка з преподобного Беди, Проповіді 21 (CCL 122, 149-151), на свято Матвія, який говорить: Vidit ergo Jesus publicanum, et quia miserando atque eligendo vidit, ait illi, 'Sequere me' [Отож, Ісус бачить митника, а що бачить, маючи милосердя та вибираючи, то каже йому: "Іди за Мною".]
Ця проповідь є даниною Божому Милосердю і читається під час Літургії Годин на свято святого Матвія. Це має особливе значення в житті і духовності Папи Римського. Фактично, на свято Святого Матвія в 1953 році молодий Хорхе Бергольйо у віці 17 років відчув дуже особливу люблячу присутність Бога у своєму житті. Після сповіді він відчув зворушення свого серця і відчув зішестя Милосердя Божого, яке поглядом ніжної любові покликало його до чернечого життя, наслідуючи приклад святого Ігнатія Лойоли.
До речі: щодо символіки єзуітів на Галичині, її тут достатньо. Характерний знак ордену знаходиться на одній із каплиць Латинської катедри у Львові (див. ТОП-фото, праворуч від герба Франциска). Каплиця Бучацьких або Вишневецьких була першим пристановищем єзуїтів у Львові. 1587 р. архієпископ Львівський Димітр Суліковський, запросив Товариство до міста і надав для їхнього внутрішнього використання саме цю каплицю. Між вікнами уміщено таблицю з рельєфними літерами «IHS».
Папа Римський Франциск помер у Великодній понеділок, 21 квітня, у віці 88 років у своїй резиденції Каза-Санта-Марта у Ватикані. Він лікувався від двосторонньої пневмонії і пережив госпіталізацію. За день до смерті Франциск виголосив традиційне великоднє благословення, виступивши з балкона базиліки Святого Петра, і провів коротку приватну зустріч із віце-президентом США Джей Ді Венсом.
26 квітня у Ватикані відбулась церемонія похорону Папи Римського Франциска, на якій були присутні лідери низки держав, в тому числі президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп.
Папа Франциск всупереч традиції ховати понтифіків у трьох трунах, вкладених одна в одну — з кипариса, свинцю та дуба — попросив поховати його в одній простій дерев’яній труні, вистеленій цинком. Він також розпорядився, щоб його похорон загалом проходив менш урочисто і був більше схожий на прощання зі звичайним християнином.
Крім того, Папа Франциск побажав, щоб його поховали не в базиліці Святого Петра у Ватикані, а у римській базиліці Санта-Марія-Маджоре, де він любив бувати за життя.
На фото Reuters: Лідери світових держав, представники духовенства та віряни під час похоронної меси 26 листопада на площі Святого Петра у Ватикані.
