Піти не можна залишитися, або як Арсен Борисович від Порошенка втікав
Прізвище Авакова було одним з тих, які поряд з Порошенком мали скласти кістяк «нової влади». У 2014 Арсен, благородно принісши в жертву свої принципи та світогляді позиції, очолив тих, кого сам називав «не людьми» - і прийнявся людей з них робити. В нього було все – команда грузинів, мільярдні бюджети, списані таксопарки машин, підтримка медіа та кредит довіри людей. І все ніби йшло по плану – до початку 2015. В той веселий рік Пріуси розбивалися частіше, ніж розкривалися резонансні справи, поліцейські плужили, брали хабарі, били людей і одне одного, потім крали автомобілі, грабували, напивалися, розганяли мітинги, впадали в апатію, розводили руками і просто нічого не робили. Йшов 2019, бюджети злиті в унітаз, машини розбиті, медіа генерують заголовки «Поліцейський побив \ обікрав \ зґвалтував \ вбив» з завидною частотою, і навіть грузини розбіглися. І все б нічого, Арсен Борисович і далі б гнув свою лінію, якби не рейтинг Порошенка. Бо, якщо Порошенко вдруге в крісло Президента не сяде, то Аваков зі свого дуже швидко встане. Якщо не придумає, як розірвати цей порочний круг.
І тут очільника МВС осінило – можна ж домовитися з кимось. Будь з ким, лиш би він(ну або вона) став Президентом. І тут додавши рейтинг Президента, результати його кампанії і чарівне слово «адмінресурс», Аваков дійшов простого висновку – забираєш третє, і два інших не мають значення. Арсен Борисович дав грізні коментарі, мовляв, ніяких фальсифікацій, підкупів і Нацдружин на виборах – особисто всіх порозганяю і збудую всім демократію. Ну, і себе не ображу.
Гарно зіграно. Якщо всі попередні удари по рейтингу Порошенко наносив собі сам, то вождь поліції, Нацгвардії і інших не самих улюблених українцями діячів прописав йому гарний удар під дих. І якщо позиція Арсена Борисовича не зміниться, то з них двох у 2019 залишиться тільки один. І поки що у Авакова шансів більше.
