Ми померли в Парижі (частина 1)

Остап Нетахата  |  Середа, 20 листопада 2013, 23:25
Збірна України програли збірній Франції плей-офф з рахунком 3:0 і пролетіла, як фанера над Парижем повз Чемпіонат світу в Бразилії. Але чи «спортивна перемога» була у збірної Галлів?
Ми померли в Парижі (частина 1)

Фото: //football.ua

Я впевнений, що багато українців, крім трансляції на «Інтері», ще дивилися і програму після матчу. Там багато експертів розповідали, що французи переграли збірну України. Але чудову фразу сказав головний редактор журналу «Футбол» Артем Франков - арбітру, щоб зламати гру, достатньо гравців «посадити на картку». Словенський арбітр Дамір Скоміна з цим впорався бездоганно.

Французи грали так, що їм відступати вже нікуди. Так, наші футболісти досить багато мікродуелей програли. Так, зміни Дешама у стартовому складі пішли на користь французькій збірній. Але образливо, що перемагати їм допомагають арбітри.

Лінійний арбітр словенської бригади почав чудити вже від самого початку матчу. І у першому таймі саме його незрозумілі рішення дозволили двічі забити «європейським африканцям». Як після матчу в ефірі телеканалу «Інтер» Михайло Фоменко підтвердив думку багатьох, що порушення у випадку першого пропущеного голу не було. Але чомусь іншої думки був лайнсмен. Наслідок: подача – гол.

Далі він не може розібратися у епізоді, коли м’яч вдруге побував у сітці воріт Андрія П’ятова . Ніби й позицію правильну займав, але все рівно «запалив» прапорець, ніби у Бензема був офсайд. Далі все той же лінійний арбітр вже не бачить метрове (!) положення поза грою у того ж Бензема. Наслідок: рахунок два-нуль.

Можна зрозуміти, що арбітри теж люди і вони можуть помилятися. Але ж ці люди обслуговують не матч чемпіонату області. І коли їх призначають на такі відповідальні матчі, як плей-офф до Мундіалю, то вони мають відповідати цим вимогам. Але лайнсмен своїми діями зовсім не підтвердив цього.

Наприкінці першого тайму ще більше незрозумілості додав Дамір Скоміна. Знову стандарт біля українських воріт. У штрафному майданчику штовханина між гравцями обох команд за позицію. Чітко помітно, що Євген Хачеріді бореться із центральним захисником французів Вараном. У цей же час інший французький центрбек Сахо штовхається з Русланом Ротанем. Хачеріді й Сахо пов’язувало лише те, що вони зіштовхнулися і подивилися один на одного. Що робить Скоміна? Він дає по жовтій картці Хачеріді й Сахо. Чому? Невідомо.

Початок другого тайму. Вилучення Євгена. Знову ж таки виникає питання: за що? А відповідь проста: за те, що Рібері зачепися за горбики на газоні. Друга жовта для нашого захисника – до побачення, Женя! І тепер весь другий тайм українцям грати в меншості. Цікаво, що вилучили гравця, який був чи не найвищий на полі. А за гри, коли попереду нашій збірній було сподіватися лише на стандарти, то без Хачеріді, французи могли себе набагато спокійніше почувати.

Цікаво, що після вилучення українського захисника, вже й французькі гравці почали отримувати попередження. Хоча у першому таймі, до прикладу, стрибок Кабая прямими ногами на Ярмоленка розцінювалося, мабуть, як «зарядженість французів на боротьбу». І ніякою карткою не карався.

Отже, «людські помилки» арбітра таки «трохи» вплинули на перебіг гри на полі. Після такого розумієш висловлювання президента Федерації футболу Франції Ноеля Ле Гре, який не сумнівався у перемозі своєї збірної. Хотілося, щоб це був просто збіг. Але…

Далі буде…

comments powered by HyperComments