Окупація Херсону-2022: як Приватбанк два місяці тримав двобій з рублевою зоною

Ростислав Касьяненко, Варта в Баварії, фото з соцмереж  |  Субота, 12 липня 2025, 01:13
Жоден український банк, державна установа чи правоохоронні органи в Херсоні з 24.02.2022 року вже не працювали. Окрім… мережі державного Приватбанку, яка продовжувала повноцінно функціонувати у місті, попри окупацію. Це стало на заваді планам окупантів щодо стрімкого переводу окупованого міста на розрахунки рублями.
Окупація Херсону-2022: як Приватбанк два місяці тримав двобій з рублевою зоною

Невдовзі після початку повномасштабної російської агресії 24.02.2022 р. у Херсон почали заходити ворожі авангарди, які об’єднались з ДРГ, а вже 01.03.2022 року до міста зайшли колони російських танків та важкої техніки. Зрозуміло, що ворог прагнув відразу ж встановити повний контроль над розрахунками та економікою окупованих територій, витіснивши гривню з обігу. Це стосувалося і Херсона. Саме тут, у тимчасово окупованому місті, фактично розгорнувся перший в історії цієї війни бівалютний конфлікт.

Окупаційна адміністрація запровадила неринкові (занижені) спекулятивні курси обміну гривні, намагаючись штучно знецінити українську валюту та вивести її з обігу. У відповідь український банк скористався нагодою, щоб продемонструвати мешканцям справжнє ставлення агресора до людей у скрутні часи, і водночас зберегти хоч якийсь зв’язок із національною фінансовою системою.

На війни як на війні — окупаційна влада швидко оголосила: щоб отримати пенсії чи будь-які інші виплати, мешканцям необхідно оформити російський паспорт і набувати громадянство РФ. Без цього — жодної допомоги, як і жодного шансу легально працевлаштуватися.

У цій ситуації на допомогу українцям прийшли співробітники ПриватБанку з підконтрольного Україні Миколаєва. Вони близько двох місяців забезпечували героїчну підтримку банківської мережі у Херсоні, фактично ризикуючи життям, щоб не допустити повного економічного відрізання міста від решти країни.

«Ризикуючи особистим життям, вони регулярно їздили до окупованого міста, розуміючи, що воно залишалося єдиним містком для підтримання фінансового зв’язку його мешканців з Україною — а відтак і єдиним джерелом, звідки ті могли отримати кошти на їжу, — розповідає інсайдер «Варти». — Щодня волонтери-співробітники банку за власним бажанням виконували важливу, ненормовану роботу. Вони виїжджали на передову і на лінію зіткнення, щоб підтримати працездатність банківської мережі для обслуговування всіх громадян України, які несли службу в ЗСУ, боронячи країну. А також — тих, хто залишився в окупації».

Світова практика доводить: один військовослужбовець потребує до 20 кваліфікованих працівників у тилу, аби зберігати боєздатність армії. Українські фінтех-інновації стали однією з ефективних форм опору під час цієї війни.

Упродовж двох місяців єдиною банківською інфраструктурою, що працювала в окупованому Херсоні та області, залишалася мережа відділень, терміналів самообслуговування й банкоматів ПриватБанку. Саме вона забезпечувала виплату пенсій, соціальної допомоги та заробітної плати через відділення, навіть за умов прямого тиску окупаційної адміністрації.

Паралельно здійснювалася титанічна робота над розробкою апаратних рішень, щоби перевести всіх клієнтів — як фізичних осіб, так і бізнес — на онлайн-сервіси. Це дозволило зберегти повноцінний доступ до ключових фінансових інструментів:
— розрахунків та переказів (у тому числі b2b),
— виплат зарплат, допомог і пенсій,
— обміну валют,
— платежів за QR-кодами,
— дистанційного банкінгу навіть у зоні бойових дій.

Співробітники банку у позаробочий час побудували нові мережі та альтернативні канали зв’язку для роздачі інтернету в окупованих регіонах. На базі додатку «Приват24» вони створили захищений месенджер, що дозволив продовжити роботу навіть на тимчасово окупованих територіях.

Паралельно було оперативно підсилено сервери та розгорнуто захищені хмарні сервіси подвійного призначення. Ці сервіси давали змогу створювати електронні документи, які клієнти підписували ЕЦП (електронним цифровим підписом) і завантажували до банку. Такий механізм забезпечував повноцінну віддалену роботу з державними установами України — судами, ДПС, ПФУ, НБУ — а також із підприємствами та організаціями, не виходячи з окупованих територій.

У самому Херсоні банк протягом двох місяців виконав величезний обсяг роботи з верифікації клієнтів, видачі банківських карток населенню — аби люди могли отримувати державні виплати, зарплати й забезпечити безготівкову діяльність бізнесу.

Особливо цінним був той факт, що мобільні оператори України зберігали добре покриття в Херсонській області. Це дозволяло буквально «у полі» роздавати інтернет із мобільного телефона на планшет співробітника Привтбанку. У таких польових умовах він у режимі онлайн оформлював і видавав зарплатні картки військовослужбовцям ЗСУ, які на той момент боронили країну на передовій.

 «Мобілізувавшись, вони часто-густо не мали змоги отримувати зарплатню, щоби забезпечувати свої сім’ї, оплачувати комірні чи навіть поповнювати мобільний телефон. Місцеві мешканці де-факто були покинуті тими банками, які раніше їх обслуговували, на призволяще. В той час, як ПриватБанк оперативно відкривав їм нові пенсійні, соціальні та зарплатні рахунки, щоб люди мали змогу підтримувати себе», — пояснює співрозмовник «Варти».

Для підприємців банк завозив термінали та прив’язував до них підприємницькі рахунки, що дало змогу навіть в умовах окупації здійснювати безготівкову торгівлю та обслуговувати населення.

«Окупанти взагалі не могли зрозуміти, як херсонці розраховуються в магазинах телефоном або за QR-кодами, хоча мобільного зв’язку в місті вже не було, — продовжує інсайдер. — Насправді це стало можливим завдяки банку: його співробітники організували роздачу інтернету, створили окремий канал зв’язку через мережу відділень і запустили банківський мобільний додаток навіть у таких надскладних умовах».

Завдяки цьому згодом більшість херсонців в окупації мали змогу дистанційно подавати заявки на міжнародну грошову допомогу та отримувати кошти безпосередньо на банківські картки. Це стало рятівною підтримкою для багатьох: допомогло вижити в умовах окупації та, у критичні моменти, виїхати з небезпечних районів до підконтрольних Україні територій.

У перші два місяці окупації співробітники Приватбанку на інкасаторських мікроавтобусах забезпечували мережу критично необхідним обладнанням. Повертаючись, вони евакуйовували як власних працівників, так і місцевих мешканців, які потребували вузькоспеціалізованої медичної допомоги.

Херсон було звільнено 11 листопада 2022 року, а вже за тиждень Голова НБУ Андрій Пишний офіційно привітав і нагородив керівництво державних Ощадбанку та Укргазбанку за відновлення роботи в місті. Між тим, у тисячах обурених коментарів херсонців до цієї новини, можна було прочитати, що цінують не тих, хто повернувся, а тих, хто залишився з ними у скрутні часи, як ось ПриватБанк, що не припиняв своєї роботи під час окупації.

 

Коментар редакції. Зібрана по крупинах інсайдерська інформація, викладена в цьому дописі, наразі не може бути підтверджена офіційно, оскільки у майбутньому це могло б стати підставою для юридичних претензій з боку третіх осіб. Водночас рівень обізнаності інсайдерів, які попросили зберігати їх анонімність, не дає підстав сумніватися в достовірності викладених фактів.

 

 

comments powered by HyperComments