Русь не означає Росія. Навіть якщо у них одна релігія

Субота, 20 липня 2013, 14:01
Святкування 1025-ї річниці хрещення Русі, яку історики називають Київською, розпочнеться 20 липня у Москві. Так анонсували із червонокам’яного укріплення Білокам’яного міста. Саму ж ідею проведення урочистостей у столиці РиФи запропонував Московський патріарх Кіріл. Виникає питання: чому святкування прийняття християнства людьми Русі відбуватиметься у місті, якого на той час навіть не існувало?
Русь не означає Росія. Навіть якщо у них одна релігія

Про це також зазначив і Київський патріарх Філарет. Він наголосив, що це свято перш за все для українців. Бо відомо, що Володимир київський люд у води Дніпра зганяв і там хрестив їх.

Християнство як засіб політики, християнство як політична блудниця – мабуть, саме так уявляв його Христос, коли помирав на хресті. Щонайменше так трактує вчення Христа вище російське духовенство.

Відомо,що хрещення Русі князь Володимир, якого згодом прозвали Великим, проводив не через велику потребу народу в Христі. Єдиною причиною навернення свого народу на християнство для київського князя була політика. Обирали віру не найкращу, а найбільш політично вигідну. І цей вибір пав не на християнство, а на релігію Константинополя, який у той час був стратегічним союзником Русі. Була ця релігія християнством, то й у Київ прийшли місіонери-християни. Єдина релігія з Візантією для Русі була тільки на руку.

Релігія на руську (не плутати з російською)  землю прийшла не для спасіння душ невірних, а як політичний інструмент. Київські князі довгий час навіть не вдавалися до різниці між православ’ям та католицизмом, використовуючи «Христа» як засіб політичний. Тобто, ще від самого початку християнства на Русі Христа розглядали швидше як політичну фігуру, а не як месію і спасителя.

//jijour.com

Москва, яка називає себе Третім Римом, добре засвоїла урок князів руських. Застосування християнства набагато ефективніше не у врятуванні власних душ безсмертних від вічних мук пекельних, а у пропаганді своєї ідеології, об’єднанні потрібних для Білокам’яної народів, створення такого собі «єдінства во Христі» всіх братніх для русскіх народів.

Черговий приїзд Московського патріарха і Всєя Русі Кіріла в Україну - чергове тому підтвердження. Кожний візит Кіріла саме до України має яскраве політичне забарвлення: як не підтримка кандидата в президенти Віктора Януковича, то замість проповідей – «вєлікоруська» риторика «політичного лідера», а не патріарха.

Важливим приводом для приїзду християнського намісника Москви також є, наприклад, день народження українського президента Віктора Федоровича Януковича. Благословення нашого Президента від Московського патріарха чомусь наштовхує на думку про політичні мотиви візитів Кіріла, як би не хотілося знайти у цих візитах саме християнські причини.

Останні приїзди Московського патріарха головною метою мали не проповідування принципів та основ християнства у цьому бездуховному сучасному світі, а агітацію за створення політичного проекту «Русскій мір» під патронатом Білокам’яної. Про це, мабуть, говорив або Ісус, або його апостоли у якихось своїх пророцтвах. І редакції цих книг, мабуть мають московську прописку. Це пояснило б той факт, що в інших книгах таких пророцтв  знайти не вдалося.

Ще однією цікавою особливістю приїздів Московського патріарха Кіріла є те, що чомусь його візити - не на запрошення УПЦ МП. І відповідно оплата цих візитів проводиться не з банківських рахунків Української православної церкви Московського патріархату. А з рахунків Української держави, тобто зі сплати наших податків, зі сплати податків українських громадян, і не усіх тих, хто належить до конфесії Московського патріархату. Замість того, щоб відремонтувати дороги, заплатити заробітну плату вчителям або лікарям, на ці кошти нам привозять Кіріла, який розповідає українцям про те, як чудово буде нам із єдиноістинною Руссю, єдиною правонаступницею Київської держави, тобто з Росією.

Цікава позиція патріарха Кіріла і щодо будь-яких ініціатив будь-яких християнських конфесій на теренах України. Запрошення Київського патріарха на перемовини щодо створення єдиної помісної церкви патріарх Московський, той, що Кіріл, нахабно проігнорував. Зате кожного разу зустрічався з Президентом. Яскраве вираження «толерантного» християнського ставлення Владики московського до конструктивного діалогу.

Це все дає змогу говорити, що в російському пропагандистському апараті релігії відводиться далеко не остання роль. Московський патріарх є звичайним пропагандистом у структурі російського «агітпункту», який нарядився, як для такої роботи, у смішні плаття. Бо насправді жодної віри у Господа Бога під цими платтями немає і крихти. Будьте обережні із проповідниками, які мають дорогі годинники.

comments powered by HyperComments