Результати ВР поки плачевні

Верховна Рада виконала ледь десяту частину задуманого.

Про це написав Тарас Шевченко, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ та співініціатор громадського руху "ЧЕСНО", директор Центру демократії та верховенства права.

“Результати першого пленарного тижня 5 сесії парламенту показали, що виконання реформаторського порядку денного потребує надзусиль та консолідації як владної більшості, так і опозиції. Натомість поки ми маємо лише напівзусилля, що дають напіврезультати.

Протягом пленарного тижня парламент зробив лише півкроку для підтримки пакету законопроектів з питань місцевого самоврядування та децентралізації, який дозволив би усунути перешкоди на шляху створення об´єднаних територіальних громад.

Депутати змогли тільки ухвалити 3 з 6 ключових законопроектів:

- N4386-д (в цілому), який дозволяє зарахувати в бюджети об'єднаних громад оплату за адмінпослуги – реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а також реєстрацію юросіб та ФОП.

- N4676 (за основу), який відкриває можливість об'єднуватися в громаду селам, які знаходяться на межі різних районів;

- N4742 (за основу), який уточнює статус та повноваження старости села, порядок припинення повноважень, гарантії його діяльності.

У той же час рейтингове голосування показало менше 200 голосів за законопроекти, які надають сільським громадам право приєднуватися до вже існуючих об´єднаних територіальних громад (N4772, N4773) та розблоковують процес внесення змін до Перспективних планів територіальних громад (N3390), у разі якщо обласні ради не спроможні розглянути ці зміни в двомісячний термін.

Зважаючи на те, що за децентралізаційні законопроекти голосували більшість депутатів з 4-х фракцій: Блоку Петра Порошенка, "Народного фронту", "Самопомочі", "Радикальної партії", а також частина позафракційних, були усі підстави отримати більший результат.

Іншою важливою темою цього пленарного тижня був розгляд законопроектів у напрямку економічної дерегуляції та створення сприятливих умов для розвитку бізнесу.

Депутати змогли ухвалити за основу 3 дерегуляційні ініціативи:

- N3719, створює додаткові гарантії для захисту законності при розслідуванні кримінальних злочинів, зокрема зниження кількості обшуків підприємств, які не направлені на реальне розслідування злочинів, припинення безпідставного вилучення електронних інформаційних систем.

- N4194, скасовує обов'язковість виготовлення печатки підприємцями, оскільки в Україні відсутній контроль за виготовленням і зберіганням печаток.

- N4958, передбачає скасування ліцензування експорту, імпорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів як надмірного регулювання, що вже урегульоване через ліцензування роздрібної та оптової торгівлі.

Однак, такі важливі законопроекти, які унормовують питання реструктуризації заборгованості (N2764) та процедури банкрутства (N3132) підприємств залишилися без розгляду.

Разом з тим депутатам забракло зусиль та часу для розгляду урядового Проекту Закону про ринок електричної енергії України (N4493). Розгляд по суті цього законопроекту відкладається з кінця травня, коли його було включено в порядок денний попередньої сесії. Разом з тим, це одна з ключових реформаторських ініціатив в сфері енергетики, покликана захистити права споживачів електричної енергії та запровадити європейські правила функціонування ринку електричної енергії.

Зараз саме той час, коли у сесійній залі не має бути стіни між більшістю та опозицією у питанні прийняття надзвичайно важливих реформаторських законопроектів. Наступного пленарного тижня усі парламентські сили повинні консолідувати зусилля у напрямку реформ. Інакше така пасивність не дозволить Верховній Раді виконати навіть десятої частини реформаторської дорожньої карти до кінця року”.

Йому заперечує користувач Елена Величко

“Автору.

Неможливо здійснити ніякі реформи без основної - економіки.
Основне для реформ – це збалансування доходи/витрати у раціональний спосіб.

А для чого? Основа – щоб громадяни почали отримувати принаймі необхідні послуги на якісному рівні.
Якщо зараз нема коштів,то звідки ці кошти візьмуться? Тож скорочувати все, що вже не скорочується...

Тому ПЕРША та необхідна реформа - це соціально-економічна реформа. А це - КОШТОРИС необхідних
витрат людини та ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ кожної людини саме необхідним, тобто прорахунок необхідного
РЕАЛЬНОГО прожиткового мінімума та ШЛЯХИ економічного досягнення саме цього НАЙНИЖЧОГО рівня”.