ТОП-5 львівських батярів

Кожне молоде покоління створює свій світ — субкультуру, тож не дивно, що у першій половині 19 століття у Львові з’являється таке явище як батяри. Втім, деякі історики вважають, що львівські батяри існували давніше, але сам термін офіційно з’явився разом із угорськими поліцаями на вулицях міста, у мові яких “батяр” дослівно означало “гульвіса”, “бешкетник”, “шельма”, “пройдисвіт”...

Ближче до 20 століття, вихідці з районів Личакова та Погулянки, Замарстинова та Кульпаркова еволюціонували від звичайних бешкетів до жартівливих висміювань “старої кряки” Австо-Угорської імперії, за що неодноразово відповідали перед місцевим судом.

Подейкують, що лозунгом львівських бешкетників був заклик “Любити Львів, любити жінок і любити жартувати”, а розмовляли вони львівською ґварою. У спадок після себе батяри залишили багато гумористичних віршиків та оповідок, які прийнято називати “батярським фольклором”.

Не забувають про львівську субкультуру і у наш час, увічнюючи їх то в піснях (напр. “Брати Гадюкіни” співали у “Хлопцях з Бандерштату”, що “Львівські батяри — ціла наша родина", то в скульптурі. Відтак, до Дня міста у Львові 2012 року встановили п’ять пам’ятників батярам (зростом у 0,5 м), які з’єднані між собою в один туристичний маршрут. Автором усіх бронзових бешкетників є відомий скульптор Володимир Цісарик. Вважається, що львівські міні-батяри мають властивість здійснювати бажання.

Музикант

Батяр із акордеоном, або як його ще називають, батяр-музикант стоїть неподалік Каплиці Боїмів, біля входу в ресторан “Амадеус” (пл. Катедральна, 7) та розважає відвідувачів своєю музикою. Цей гульвіса сприяє виконанню бажань насамперед творчих людей.

Ловелас

Він же львівський Купідон, який є покровителем закоханих людей і парочок. Вочевидь, сприяє у здійсненню їхніх амурних побажань, пропонуючи випити гальбу-другу у одному з львівських пабів. Стоїть на пр. Свободи,12 поблизу “Віденської кав’ярні”.

Раніше “Справжня Варта” описувала ТОП-5 пам’ятників Львова, пов’язаних із алкоголем.

Мандрівник

Успішну поїздку та швидку відпустку може гарантувати батяр, що стоїть біля ресторану “Кентавр” на пл. Ринок,34. Зустрівши маленького бешкетника у самому серці Львова, заблудлий турист гарантовано зможе вийти на світ Божий із переплетіння центрових вуличок і мимохід оглянути низку цікавих місць.

Фінансист

Матеріальні бажання може допомогти виконати батяр-фінансист, який чекає відвідувачів у вірменському дворику ресторану “Mons Pius” по вул. Л. Українки,14. У вільний від роботи час він допомагає також покращувати побут львів’ян.

Друг

Батяр, який не проти налагодити нові контакти та завести нових друзів, покровитель тих, хто хоче мати кумпеля чи коліжанку, з якими можна і випити, і трохи звар’ятувати, стоїть у самому осередку творчості у Львові, біля Мистецького об’єднання “Дзиґа”, по вул. Вірменській,35.

Зорієнтуватися у батярському маршруті усім охочим допоможе мапа, де на шляху туриста зустрінуться не лише гуляки, але й цікавинки міста, оточені середньовічним духом архітектури.

Нагадаємо, у рамках святкування Дня міста у Львові відбувся ретровелозаїзд «Батяри на роверах».