ТОП-5 незвіданих печер Львівської області
Львівська область багата не лише на архітектурні споруди, але й на пам’ятки природи, зокрема, печери. Нога туристів рідко ступає на кам’янисту поверхню природного мистецтва, але завдяки рішучим спелеологам можна довідатись і подивитись на різні цікавинки нашої місцевості.
Печера Прийма (стоянка неандертальців)
Печерний Комплекс на Миколаївщині (с. Прийма) має приблизний вік 45 тисяч років і може похвалитися статусом “мисливського табору” давніх людей — неандертальців. “Споруда” витворена природою має три поверхи, утворені у результаті вивітрювання та вимивання породи.
Дослідники схильні вважати, що перший і другий яруси могли слугувати печерним храмом: внизу стояли вівтарі, а нагорі — ховали вождів і героїв, про що свідчать також знайдені рукотворні статуетки. Третій ярус містив ходи між колонами та увінчувався обтічним куполом.
Археологічні розкопки в цьому місці тривали 10 років, і 2004 року тут таки знайшли останки неандертальця та керамічний посуд. Серед істориків також побутує думка, що печера слугувала пристанком давнім людям лише у холодну пору. Окрім того, сюди не досягали повені, а з “тераси” можна було здалеку помітити ворога.
Печерний монастир в Розгірче
Поблизу с. Розгірче на Стрийщині, у XIII-XIV ст. постає печерний монастир, хоча ранні написи на стінах унікальної пам’ятки свідчать про діяльність людей ще у в VIII-VII ст. до нашої ери.
Дослідники поєднують у здогадках двоярусну споруду із оборонними укріпленнями доби Київської Русі: наскельною фортецею у сусідньому селі Бубнище (за 15 км від с. Розгірче).
Печерний монастир розташований біля підніжжя стародавнього Городища, про яке нагадують лише непоказні земляні вали.
Медова Печера
Печера-пам’ятка природи, що розташована у Винниківському лісопарку (Львів, Майорівка). У ХІХ столітті тут була каменоломня, на місці якої й утворилася печера, відома також під назвою Медунка, яка походить від кольору вапняку, у залежах якого утворилися печери.
“Зали” печери поєднані між собою та впродовж років приваблювали до себе як відомих істориків, так і цікавих туристів. 1914 року її прирівнюють до найцінніших пам’яток природи в околицях Львова.
Із печерою пов’язана легенда про скарб короля Данила, який спробував відшукати місцевий мельник. Коли скриню вже було знайдено, у печері з’явився дух у вигляді дідка з бородою. Потойбічний житель надурив мельника, ввівши його в оману про пожежу млина. Після того, як золотошукач зрозумів правду, вирішив більше не зв’язуватись із духами і скарбів не шукати.
Страдчанська печера
На лівому березі р. Верещиці, біля с. Страдч на Яворівщині розташована однойменна печера, у якій також до 14 століття діяв монастир. Печера має глибину 359 метрів та приваблює паломників, зокрема і кам’яним хрестом ХІ століття, який зберігся всередині.
Серед інших цікавинок, у печері є кам’яний стілець для сповіді; престол, за яким колись горіло вічне світло; чернечі келії та стіна зі “сльозами Богородиці”.
Більшу частину печери утворили люди, на місці природних тектонічних тріщин. У часи Київської Русі та Галицько-Волинського князівства цей підземний монастир вважався другим після Києво-Печерської лаври. Зокрема, він згадується 1242 року під назвою “Печера Домажирова” у Галицько-Волинському літописі.
На піку Церковної гори знаходилось укріплене городище, а довкола — ще досі є скульптурні групи, що відтворюють 14 точок шляху Ісуса Христа на Голгофу.
Печери у природному комплексі долини р. Кам’янка
Долина річки Кам’янки на Сколівщині може стати неймовірною знахідною для дослідників та туристів, своєрідним Українським Каньйоном, адже тут розташована ціла низка природних об’єктів: скелі, печери, водоспади, мінеральні джерела вздовж каньйоноподібної долини.
Найбільший водоспад має 5 метрів висоти і впадає у Мертве озеро з “чорною” водою. Також пейзаж прикрашають скелі гірського хребта Ключа, висотою 15-20 метрів та віком близько 55 мільйонів років. Групи скель мають свої назви - “Острів Пасхи”, “Ігротека” та багаті на печери. Порожнини у скелях часто складають довжелезні лабіринти, пов’язані із 20-ма печерами комплексу. Найбільшою вважається “Прохідний Двір”, загальна довжина ходів якої сягає 520 метрів.
На вершині гори Ключ знаходиться пам’ятник січовим стрільцям, а на схилах — низка каньйонів-розколів. Долина ріки Кам’янки є складовою частиною природного національного парку “Сколівські Бескиди”, і активно відвідується туристами.
