Обговоривши земельну реформу, аграрії замислилися про високе
Присутні на форуму обговорили дорожню карту з підготовки земельної реформи в Україні, яку підготувала Аграрна рада Аграрної партії. Аналогічні обговорення вже пройшли у Харкові та Кропивницькому, де експерти додавали свої зауваження та бачення реформи. Кінцевий варіант «дорожньої карти» затвердять на Всеукраїнському земельному форумі, що пройде 24 березня у Києві.
Як розповів голова Аграрної партії України Віталій Скоцик, Україна – єдина держава у світі, що здійснює земельну реформу вже 26 років і досі не має її чіткої стратегії. Тому Аграрна Партія відпрацювала загальний план земельної реформи з простих 12 кроків.
«Земельна реформа потрібна, щоб в українського народу не вкрали землі, так як колись у 1990-х вкрали промисловість. Якщо почне працювати продаж земель, ніхто з дрібних фермерів не зможе купити її. Уся земля опиниться в руках кількох іноземців чи кількох багатих українців», – сказавє він.
Незважаючи на те, що проведення земельної реформи вписано в коаліційну угоду, реальні кроки майже не здійснюються. З 12 пунктів, указаних в угоді, на сьогодні виконано лише три. Крім того, зараз група нардепів через Конституційний суд намагається скасувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Скасування мораторію може мати катастрофічні наслідки для України, оскільки наразі земельна сфера є неврегульованою, вважає Віталій Скоцик.
Як додає доктор економічних наук, голова експертної групи Аграрної партії Ольга Ходаківська, саме це і спонукало до обговорення дорожньої карти земельної реформи. Карта містить 12 пріоритетних заходів, які законодавчі зміни потрібно внести першочергово.
Передусім потрібно провести інвентаризацію усіх земель, а також законодавчо врегулювати проблеми земельного кадастру. Серед інших заходів, запропонованих Аграрною партією, – створення Земельного банку, завданням якого є збереження кількості та якості землі. Дорожня карта реформи передбачає, що власниками землі в Україні можуть бути лише громадяни України, також пропонується обмежити площу землі, яка може перебувати у власності або оренді однієї особи.
«Усі ці заходи мають лягти в основу земельної реформи, завданням якої є збереження українського села, розвиток сільських громад, забезпечення доступу до земельних ресурсів тих, хто працює на землі, вирішення проблем з екологією», – наголосила Ольга Ходаківська.
«Під час розробки стратегії реформи ми врахували весь світовий досвід, як позитивний, так і негативний. Наприклад, досвід Аргентини та Бразилії – поганий, але ці помилки теж потрібно враховувати. Натомість, досвід усіх країн, які приєдналися до Європейського Союзу, є успішним. Для нас особливо цінним є досвід Польщі», – зазначає Віталій Скоцик.
Дорожня карта ще не є остаточною, наразі триває широке обговорення, враховують зауваження експертів.
«Ми сподіваємося, що на форумі в Києві ми зможемо врахувати всі інтереси: власників паїв, фермерських господарств, сільських громад», – сказав голова Аграрної партії.
За підсумками дискусій буде сформовано спільне бачення земельної реформи, на основі якого експерти Аграрної партії розроблять повний пакет законопроектів для завершення реформи.
Після Форуму Віталій Скоцик нагородив лауреатку творів на сільську та аграрну тематику конкурсу ім. Григора Тютюнника Маріанну Задорожну. Конкурс засновано Аграрною партією України у жовтні минулого року і в ньому взяло участь майже 100 конкурсантів. Твори десяти кращих номінантів видали окремим альманахом. Журі конкурсу очолив видатний поет Іван Драч.
«В Україні є багато талановитих сільських театрів, які часто не мають можливості вийти на велику сцену. Тому з’явилась ідея організувати такий конкурс – ми хочемо допомогти цим талановитим людям виступити в найкращих театрах України», – розповів голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.
У десятці лауреатів конкурсу: Кіра Кирпа, Марина Артеменко, Юлія Бережко-Камінська, Назар Вівчарик, Андрій Дацків, Маріанна Задорожна, Андрій Ільїн, Ельвіра Молдован, Валерій Пузік, Ігор Стамбол. У номінації «поезія» перемогла Юлія Бережко-Камінська, а в номінації «проза» – Ігор Стамбол. Зараз організатори думають створити подібний конкурс для сільських театрів.