Ярослав Деркач: «Щоб забезпечити людей на селі роботою, до Галичини треба активно залучати інвесторів»

— Пане Ярославе, розкажіть про Ваші досягнення на посаді  голови Великоколоднівської сільської ради? 

— Одразу, як тільки я прийшов на посаду, почав виконувати свої обіцянки людям. Зокрема, про закриття сміттєзвалища біля цвинтаря, яке працювало більше 30 років. Воно спочатку було маленьке, а потім розрослося аж до 5 гектарів. І це була велика проблема для людей, тому ще до травня я це сміттєзвалище закрив.

Також на сьогоднішній день ми закінчуємо розробляти генеральний план всіх населених пунктів. Той, що є зараз, — він ще з 1975 року. На сьогоднішній день ми закінчили зйомку, зараз вже завершуємо роботу по генеральному плану. Залишиться тільки зміна меж, яку ми плануємо зробити на другий рік. Це також є робота, яка вимагала великих коштів. 

Ми зробили освітлення в селі Печихвости — фактично нам залишилось лише одне неосвітлене село з чотирьох сіл нашої сільської ради. Але я впевнений, що наступного року ми це питання закриємо однозначно. Щоб всі чотири населені пункти в нас освітлювалися. 
Також великі кошти ми виділили на допомогу соціально незахищеним категоріям. Це і літні, і хворі люди, які пишуть у нас заяви на сесії — ми виплатили їм вже більше 40 тисяч грн. допомоги. 

Ми провели також частковий ремонт Народного дому села Честині: замінили повністю підлоги і зробили ремонт залу. Брали участь в мікропроекті по відновленню фельдшерсько- акушерського пункту (ФАП) села Новий Став. Хотя це мікропроект від медицини, але ми також приймали участь, і кошти громади були закладені в цю роботу. 

—Ви казали, що закрили сміттєзвалище. А де тепер люди викидають сміття? 

— Район і наша сільська рада уклали договір з фірмою «Аве», яка професійно займається вивезенням сміття. Ви ж розумієте, що у нас є проблеми з вивезенням того сміття, бо основне сміттєзвалище у Львові закрите. Щоб ті витрати не йшли на плечі людей та не забруднювалася наша територія, на Асоціації голів сільських рад нашого району було прийнято рішення фінансово допомагати фірмі «Аве» у вивезенні цього сміття. 

— Вашій селищній раді вистачає грошей для ваших ідей і того, що Ви плануєте зробити? 

— Грошей, звичайно, багато не буває. І скільки б не було коштів, хочеться зробити більше. Ми плануємо річний бюджет і стараємося виконувати обіцянки, які ми надаємо своїй громаді. 

— Добре. А що Ви пропонуєте молоді? Наприклад, з інших сіл вона масово виїжджає у великі міста... 

— Це більше залежить від самої молоді, яка хоче себе ораганізувати. Але, по мірі можливості, якщо молодь просить нас про якусь допомогу, ми завжди йдемо назустріч. 

Наша молодь дуже активна: наприклад, вже четвертий рік поспіль ми святкуємо Водохрещення, на яке збирається дуже багато народу. Не тільки з сусідніх сіл, навіть з району приїжджають, тому що це свято в нас дуже відоме. Івана Купала ми також святкуємо.

 
У нас обов’язково в усіх селах відзначається День Незалежності. Цього року 24 серпня у селі Новий Став ми провели Кубок Незалежності по футболу, де були призи сільської ради, різні нагороди, в тому числі фінансові. 

До речі, наша сільська рада одна з перших взяла всі витрати по спорту. В нас є три сільські футбольні команди — ми забезпечили їх повністю формою, м’ячами, транспортом, профінансували суддів. 

— А як підтримуєте школи? Якщо болить залишатися в селі, треба забезпечити дитячі садочки, школи, бо діти — це найголовніше. 

— Я з вами цілком згоден. Знову ж таки, прийшовши на посаду голови сільської ради, я зробив це питання пріоритетним. Дійсно, потрібно не забувати і за дитячі садки, і за школи. Зокрема, ми започаткували минулого року на Миколая привітання всіх діточок — від дитячих садків до учнів 11-их класів — хоча б маленькими, але якимись подаруночками. Не дивлячись на те, що школи знаходяться на балансі не сільських рад, а райно. 

Також перед початком навчального року, коли проводилися ремонтні роботи, ми всім нашим трьом школам намагалися допомогти матеріально і будівельними матеріалами. І якщо потрібно було закупити який інвентар, я їздив по всіх школах і питав вчителів, що потрібно зробити, чим допомогти. На що реакція директорів була неоднозначна, тому що ніколи сільська рада на школи не виділяла ніяких коштів. 

Ми не виділяємо кошти з бюджету сільської ради. В нас є дуже потужна громадська організація, де за рахунок спонсорів нам надають різну допомогу, наприклад, грошову, у нас є свій рахунок. І за рахунок той громадської організації нам вдається фінансувати і допомогу шкіл так само. 

— Ви зараз йдете на посаду голови територіальної громади. От Ви знаєте, наприклад, про свої чотири села. А знаєте Ви якісь проблеми Жовтанців чи сіл, які не входять у вашу селищну раду зараз? 

— Ви знаєте, я поспілкувався з багатьма людьми, не тільки своєї сільської ради, а вже сільрад, які будуть входити в Жовтанську об’єднану територіальну громаду. Проблеми у всіх однакові. Одна з найбільших це дороги — болюче питання всіх сіл об’єднаної територіальної громади. 

По-друге, це є залучення інвесторів, щоб забезпечити людей роботою. Тому що дуже багато наших людей і сидять без роботи, і виїжджають на заробітки. Тому що за тимчасові підзаробітки платять дуже мало. Тому, одне з моїх таких бачень, що в першу чергу треба залучати інвесторів до розвитку інфраструктури і взагалі розвитку об’єднаної громади.