Полювання на відьом у темній кімнаті

ЛИСТ ДО АМЕРИКИ

Для того, щоб звернутися за допомогою до чужого президента, потрібно дві речі: щоб проблеми у власній вітчизні допекли до самісіньких кісточок, і переконаність у тому, що свій президент і його свита нічим не допоможуть.

Один з багатьох підписантів, голова Харківської крайової організації «Спілка української молоді» Кость Черемський, називає одну з кількох причин конфлікту з владою. Причому, економічна (хтось «накинув око» на відремонтоване коштом громадських організацій приміщення у центрі Харкова) не головна. Мовляв, у об’єднань українського спрямування вже не раз відбирали офіси (вул. Сумська 43; колишнє кубинське консульство – вул. Сумська, 44/2). Тепер там порожньо, адже в кризові часи у Харкові важко знайти орендарів. Отже головна, напевне, причина інша: нехай, ті не гучні, але конкретні справи, що реально роблять ці організації, зокрема «Спадщина», багатьом муляють очі. Школа журналістики, краєзнавчі, катехетичні, музичні студії, громадська бібліотека та багато іншого, що допомагає харків’янам реалізувати себе.

Про все інше – у листі Бараку Обамі.

«Харків є багатоетнічним містом України, де історично у мирі й злагоді проживають представники різних рас і націй. Враховуючи це, від початку незалежності України у 1991 році всі керівники міста намагалися зважено і толерантно вирішувати культурні потреби національних громад, що проживають у Харкові. Завдяки ліберальній і мудрій політиці за новітню історію міста, незважаючи на зміну політичних систем та економічні потрясіння, жодного протистояння на міжнаціональному ґрунті не фіксувалося, а всі гіпотетичні можливі політичні, релігійні й міжетнічні конфлікти ліквідовувалися задовго до їхньої появи... І лише з 2006 року, коли до влади прийшов мер Михайло Добкін та його наступник Геннадій Кернес, у Харкові почалися небачені досі громадські протистояння. Відверто шовіністична офіційна риторика керівників міста і невмотивовані рішення Харківської міськради в умовах подолання наслідків глобальної економічної кризи почали сприяти швидкому розділенню багатоетнічної харківської громади...

Обравши лінію підтримки лише російської частини Харкова, нинішнє керівництво започаткувало послідовну кампанію пригнічення й маргіналізації української громади міста. Обрана... стратегія дій призвела до активізації в місті деструктивних елементів й появи різноманітних екстремістських угруповань, які, сповідуючи реакційну фашистську ідеологію, провокують у місті громадські конфлікти... Зокрема, керуючись політичними рішеннями Харківської міської ради та заступництвом її керівництва, ці групи систематично й безкарно паплюжать сакральні для української громади Харкова меморіальні знаки Жертвам Голодомору 1932-1933 років, українським воїнам, релігійним і культурним діячам, принижують і тероризують діячів української громади міста. Крім того, на тлі різкого підвищення злочинності й хуліганства у Харкові нещодавно почали фіксуватися й невідомі досі випадки злодіянь на расовому й міжнаціональному ґрунті.

У той же час організації, які стоять на варті громадського ладу й міжнаціонального миру, притісняються чиновниками Харківської міської ради, обмежуються в громадянських правах і позбавляються приміщень ...»

ШПИГУНСЬКІ ПРИСТРАСТІ

Реакції довго чекати не довелося:

«До управління СБ України в Харківській області надійшов запит з прокуратури Харківської області.... з посиланням на «Лист громадських організацій Харківщини до Президента Америки», підписаний вами та іншими керівниками харківських громадських організацій («Сокіл», «Спадщина» та інші), з метою перевірки можливих фактів посягання на державний суверенітет України.

На виконання запиту та відповідно до п. 3 ст. 25 Закону України «Про службу безпеки України» просимо вас невідкладно надати на нашу адресу копію «Листа громадських організацій Харківщини до президента Америки», завірену печаткою Харківської крайової організації «Спілки української молоді», а також повідомити, в який спосіб, за вашим задумом, Барак Обама має попередити ріст соціальної напруги та міжетнічні конфлікти в Харківському регіоні, захистити соціальний баланс в м. Харкові та не допустити виселення «Спадщини...»

Справді, нічого поганого в тому немає, що наші спецслужби прагнуть протистояти посяганням на наш суверенітет. Мене не дивує навіть те, що вони просять перекласти лист українською. Звісно, Барак Обама української ще не вивчив і тому довелося писати до Америки «по-американськи». Якщо в спецслужбах бракує перекладачів, то чому б їм не допомогти.

Насторожує інше: переклад потрібно завірити печаткою СУМу та ще й розтлумачити «в який спосіб, за вашим задумом, Барак Обама має попередити...»

Справді, якщо ні з чого тулити справу, то напиши її сам у довільній формі, ствердь своєю рукою та ще й відішли, куди потрібно.

– Очевидно, керуючись новою зовнішньополітичною доктриною України, політичною кон’юнктурою й задля упокорення громадських активістів, прокуратура Харківської області задумала широкоформатний процес з історичним прикладом «Процес СВУ – СУМ», який у 1929-1930 роках легалізував тотальні репресії над українською інтелігенцією, – говорить пан Черемський. – До списку сучасних «ворогів народу» зараховані діячі української культури, науковці, митці, кобзарі, які підписали звернення.

Однак якщо вчитатися у «титли» і «коми» англомовного листа, то можна знайти відповідь на те, яким чином Барак Обама може вплинути на ситуацію, не допустити соціальну напругу та міжнаціональний конфлікт:

« ...Просимо вас своїм міжнародним авторитетом допомогти українській громадськості...»

ПРИМАРА «ЧОРНОЇ СОТНІ»

Якщо лист до Барака Обами викликав широкий розголос, то на лист до нашого президента, з проханням захистити демократичні засади в Харкові, правоохоронні органи чомусь не відреагували. Проте у ракурсі національної безпеки він набагато актуальніший, адже стосується діяльності у Харкові чорносотенних організацій великодержавного штибу, котрі заперечують саме існування незалежної України.

«Чорносотенці» – збірна назва низки російських монархічних і ультранаціоналістичних організацій, що виникли по революції 1905 року в Російській імперії. Головна з них – «Союз Русского народа». Відстоюючи самодержавство, «чорносотенці» не визнавали українців і білорусів за окремий народ. Вони влаштовували так звані патріотичні маніфестації, протести проти демократичних рухів, включно до вбивства опозиційних діячів. Влаштовували єврейські погроми, переслідування українських діячів. В Україні чорносотенні організації виступали проти українського самовизначення та шанування Тараса Шевченка. Якщо переглянути сучасні чорносотенні сайти, скажімо, харківський «Чорна сотня», то спадкоємність простежується. До речі, свого часу «чорносотенці» тісно співпрацювали з так званою царською охранкою.

Проте, російські ультранаціоналісти (в Україні переважно зросіщені українці) сьогодні існують в Харкові не лише у віртуальному вимірі. Якщо ви зайдете в Успенський собор у час, скажімо, храмового свята, то побачите їх під хоругвами, увінчаними двоголовими орлами.

Минулого року, за сприяння керівництва міста, на фасаді будинку 14, по вул. Демченка, встановлено меморіальну дошку засновникові харківського відділу «чорної сотні» Андрію Вязігіну. Напис говорить сам за себе. «В этом доме на рубеже ХІХ – ХХ вв. жил и трудился профессор Андрей Сергеевич Вязигин (1867 – 1919), основатель Харьковского союза Русского народа. Погиб за Веру, Царя, Отечество в 1919 г. от рук большевиков».

Звісно, щоб почепити таку дошку у місті, де «все під контролем», потрібне схвалення топонімічної комісії, «батьків» міста, депутатів, а отже наявність своєрідного лобі у владі. За словами Костя Черемського, це лобі і здійснює тиск на «Спадщину» та СУМ, прагне позбавити приміщення. Він не вбачає випадковим те, що утиски почалися одразу після того, як вони почали виступати проти чорносотенництва. Звісно, такі герої на фасадах дискредитують владу, та ще й напередодні Євро-2012, а тому, мабуть, потрібно затулити рота тим, хто говорить правду.

КОМЕНТАР ПРАВОЗАХИСНИКА

Відомий в Україні правозахисник, керівник Харківської правозахисної групи Євген Захаров вважає, що у «Листі громадських організацій...» немає ніякої крамоли.

− Людина може писати кому завгодно і що завгодно – хоч Віктору Януковичу, хоч Бараку Обамі, – говорить він. – Що тут є такого, що загрожує національній безпеці? Це абсолютна дурниця. Ніякого підриву основ безпеки немає. Це мені трішки нагадує радянські часи, коли за дисидентські листи до західних лідерів КДБ піддавав людей репресіям, адже там вважали, що це спрямовано на підрив радянської влади. Думаю, що спецслужби допустили тут дурницю. Та й, власне, у листі СБУ ні про які кримінальні речі не йдеться. Це, скоріше, вираз роздратування з приводу того, що написали громадські організації. Можливість застерегти – і нічого більше. Мовляв, ви виставляєте державу в такому світлі. Тобто, це роздратування в письмовому вигляді. Їм дано вказівку відреагувати – вони й реагують... Кращого подарунка тим людям, які написали листа, годі й придумати.