Байдужість чи просто зволікання, або ж чому дрогобичани не ходять на мовні мітинги
Дев'ятий день поспіль у Дрогобичі на площі Ринок проводяться мітинги на захист української мови під лозунгом: «Захисти українську мову! Захисти себе і свою гідність!», і дев'ятий день поспіль у 80-тисячному Дрогобичі на площу приходить менше 80 чоловік (одним виключенням була неділя, 8 липня – тоді на площі відбувся спільний молебень і цього дня тут зібралося близько 400 дрогобичан). Прикро бачити таку картину у студентському містечку, де живе стільки інтелігенції. І, як не дивно, щодня тут приходять одні й ті ж люди. Виникає запитання: а де решта патріотів? Невже усі настільки байдуже ставляться до питання мови, що зволікають прийти на площу? Правду в народі кажуть, що немає нічого гіршого в житті, аніж людська байдужість. Що ж там говорити про звичайного пересічного жителя Дрогобича, коли слуги народу, народні обранці не виявляють бажання, аби прийти бодай раз на площі (таку явку депутатів ми просто вшануємо «хвилиною мовчання»). А де дрогобицька інтелігенція? Де викладачі? Де новообраний ректор ДДПУ? Чому і вони мовчать і зволікають? Чого всі чекають? Ось так і звикли жити, заплющивши очі, і чекати манни з неба.
Ми вирішили не зволікати і провести загальну поінформованість населення міста, роздаючи у суботній ранок 7 липня листівки із інформацією про щоденні мітинги о 18 год. на площі Ринок. Роздавали ці листівки як перехожим, так і громадським закладам. Стосовно останніх, то хочемо висловити щиру подяку тим підприємцям, хто погодився на розміщення наших інформаційних листівок у своїх закладах. Це: магазин «Анна», магазин «Антошка», магазин «Барви», магазин «Для Вас», магазин «Леді», магазин «Орхідея», магазин «Сузір’я», магазин «Сяйво», «Бургер Клаб», салон «Фуджіфільм», салон «Комп’ютерний всесвіт», книгарня «Каменяр», книгарня «Час читати!», кафе «Пельменна», кафе-бар «Фоксі-Роксі», «Сімейна аптека» (вул. Коваліва), а також водії маршрутів № 2,10.
На превеликий жаль, були і такі, хто навідріз відмовився розміщувати інформацію про щоденні мітинги на захист української мови (відмовляли нам з різних причин: хтось казав, що їхній заклад поза політичними баталіями, інші ж просто відмовляли, навіть не пояснивши чому). І ми хочемо, аби громада міста знала цих «героїв»: крамниця «Славія» (кондитерська), канцелярія (розташована за кінотеатром «Прометей», біля зупинки маршруту №2), магазин «Косметичка» (знаходиться біля продуктового ринку, навпроти кафе-бару «Лан»), магазин-салон «Мобілочка» (біля «Фоксі-Роксі»), кафе-бар «Імпрессія», «Дешева аптека» (біля «Комп’ютерного всесвіту»).
Так, ми живемо у складний час: скажена інфляція, корупція, надумані розбіжності. Як часто ми базікаємо про політику, звинувачуємо інших в наших проблемах, кричимо про національну гордість? – Але наша проблема не в слабкості – вона в байдужості, яка поступово переросла в типову рису. Ми звикли завжди і у всьому проявляти свій невимовний егоїзм, так як часто живемо за правилом: «Моя хата з краю…». Ми всі змирилися жити з низьким рівнем життя, з недоступним житлом, з брехнею політиків, з корупцією, та і взагалі – всією цією моделлю сучасного життя. Нас лякають ще гіршим життям, і ми поступово здаємо позиції.
Тому, вкотре закликаємо усіх небайдужих жителів міста: пов’яжіть синьо-жовту стрічку і приходьте щодня о 18 год. на площу Ринок – станьте на захист рідної мови, підтримайте її та не дайте окупантам її нам відібрати. І не варто тішити себе ілюзією, що «це не мене стосується», бо неможливо залишатися чистим, живучи в болоті! Не зволікайте і не будьте байдужими! І пам’ятайте, що УКРАЇНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З КОЖНОГО ІЗ НАС!
Слава Україні!
