У Львові залишиться три університети
Про те, що в Україні забагато вищих навчальних закладів, новий міністр освіти і науки заговорив одразу після свого призначення. «В Україні є 881 вищий навчальний заклад, що перевищує кількість ВНЗ Польщі, Франції та Італії разом узятих, - занепокоївся головний освітянин країни, відразу запропонувавши так зване укрупнення ВНЗ за згодою регіонів. - Ми нікого силою примушувати не будемо, але будемо вітати з урахуванням пропозицій регіонів, місцевого ринку праці об`єднання університетів, вищих навчальних закладів у потужні регіональні. Іншого виходу немає". Тішить лише той факт, що нову реформу не почали втілювати в життя кулуарно, оминувши керівників основних вищих навчальних закладів, а винесли на обговорення на відповідних нарадах ректорів.
«Сьогодні в нас є чотири варіанти вирішення питання скорочення вищих навчальних закладів, які ми змушені будемо розглянути і обговорити», - розповів колегам на нещодавній нараді ректорів ректор Львівського національного лісотехнічного університету, заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор, академік НАН України Юрій Туниця. За його словами, перший варіант – найскладніший, бо він передбачає скорочення львівських вишів до трьох, при теперішній кількості, яка сягає 20 вищих навчальних установ. «У цьому випадку буде університет класичний, який об’єднає образотворчі, мистецькі заклади, в тому числі й консерваторію; політехніка із приєднанням академії друкарства; і об’єднання аграрного та лісотехнічного навчальних закладів, - пояснив пан Туниця. - Другий варіант – легший для нас, бо він передбачає 5-6 університетів через приєднання профільних закладів». Третій варіант, про який згадав Юрій Туниця, – це своєрідний крок назад, тобто повернення до системи радянських часів, коли у Львові діяло 12 вищих навчальних закладів. І, зрештою, останній варіант, за словами освітянина, передбачає сучасну кількість вишів, але через формалізовані об’єднання.
Незважаючи на те, що із проблемою надміру навчальних закладів, які дублюють спеціальності і не завжди надають освіту належного рівня, погодилися практично всі присутні на зустрічі ректори, до ідеї об’єднання з особливим захопленням не поставився ніхто. «Треба казати правду, що ніхто із ректорів не погодиться на приєднання до іншого навчального закладу», - відверто зауважив ректор Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка Ігор Пилатюк. «До питання об’єднання треба підходити дуже обережно. Скільки б у нас не було вищих навчальних закладів, майже всі вони мають уже свій імідж не лише в Україні, а й за кордоном. Тому питання об’єднання є дуже непростим і його треба вирішувати тільки спільними дискусіями, щоб, намагаючись зробити краще, не зробити гірше», - доповнив ректор Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького Борис Зіменковський.
Як справедливо зауважили освітяни, проблема ще й у тому, що така реформа передбачатиме не лише об’єднання закладів, які роками працювали на власний імідж, а й відповідне скорочення кадрів, яке безболісно точно не мине. Зрештою, перш ніж ставити питання про об’єднання великих та солідних уже університетів та інститутів, на думку освітян, найперше потрібно було підняти питання вибіркового ліцензування нових закладів освіти, які сьогодні з’являються як гриби після дощу і саме вони найчастіше є лише кількісним показником, а не якісним у сучасній освітній системі.
«Для прикладу, в нас є інститут новітніх технологій. Такого навіть в Японії немає. При цьому цей наш інститут готує юристів і перукарів. І таких закладів є багато», - пояснив Юрій Туниця. Зрештою, як погодилися всі керівники вишів, присутні на нараді, проблема дублювання спеціальностей у кожному навчальному закладі сьогодні є однією з найболючіших. «У нас здебільшого готують економістів, юристів і медиків, - зазначив Юрій Туниця. – При цьому базові для нашої економіки галузі в занепаді». За словами пана Туниці, ще одна проблема, яку допоможе розв’язати скорочення кількості вишів, – брак матеріально-фінансового забезпечення. Мовляв, такої кількості навчальних закладів жоден бюджет не витримає. «Рівень фінансування освіти у нас нижчий критичного рівня. Немає жодної копійки на проведення практик, на капітальні ремонти. Зрештою, державний бюджет в достатній мірі не забезпечить всі наші проблеми, - розповів Юрій Туниця. - Тому ми повинні через співпрацю з владою вирішити, як нам одержувати спонсорську допомогу. Плюс варто розглянути можливість об’єднання вишів із промисловцями та бізнесменами. Відкритим залишається і питання скорочення навчальних закладів, що дозволить спростити фінансування».
Нагадаємо, Міністерство освіти і науки України за останній час уже провело низку освітніх реформ. Зокрема, було скасовано іспит з української мови при вступі до вишів, скасовано тестування з української мови у випускних класах шкіл. Крім того, 2010 року тести, які будуть виносити на зовнішнє незалежне оцінювання, планують перекладати на мови національних меншин. Цьогоріч при вступі до українських вишів враховуватимуть бали як тестів, так і шкільного атестата, а формула розрахунків балів буде поширена серед усіх навчальних закладів. Окрім того, Дмитро Табачник пропонує повернути термін «Велика вітчизняна війна» на заміну терміну "Друга світова війна". Мовляв, така підміна понять, якою займалися останнім часом, ображає ветеранів.
