Загубився народний депутат Ілик. Прохання знайти і повернути до лав опозиції
//i.io.ua
Перший неприємний «сигнал» вони отримали, ще коли тільки збиралися виїжджати з Дрогобича, і звернулися в кілька громадських приймалень народного депутата Ілика про допомогу в організації поїздки. Замість допомоги отримали цілком правдоподібне пояснення: народний депутат в Києві, ситуація революційна, його присутність в тамтешньому штабі просто обов’язкова. Люди повірили.
Діставшись до столиці, вирішили зібратися всім представникам Дрогобиччини в одну колону на чолі з власним нардепом та й продемонструвати згуртованість регіону. Отож, подалися до Романа Ілика повідомити про свої наміри. Проте на вході на територію штабу біля Українського дому їм повідомили: народного депутата Ілика у штабі немає. Перша думка – ігнорують зарозумілі охоронці представників громадськості без партійної символіки та депутатських значків, тож спалахнула гаряча суперечка, що могла перетворитися на обмін легкими тілесними ушкодженнями. Одразу ж з’явилися декілька нардепів від «Батьківщини» і Олег Тягнибок (в супроводі чисельної та візуально серйозної охорони). І тут Сергій Власенко, куратор Львівщини по лінії «Батьківщини», буквально приголомшив дрогобиччан. Виявляється, Ілика серед членів штабу взагалі немає, а на Євромайдані його ще від суботи не бачили. Таке одкровення куратора супроводжував іронічний сміх «свободівців», мовляв, ось вам: яка партія, такий і обласний лідер!
Розчаровані люди обстежили намети, на яких розташовані таблички з ідентифікацією приймалень народних депутатів, однак поміж іншими прізвище Ілика ніде не виявили. Його персональна сторінка у Facebook теж виявилася давненько не оновленою. Залишилося запитання.
Звісно, чоловік може захворіти або ж мати якісь інші причини не виявляти інтернетної та євромайданної активності. Проте, коли його партійний куратор нічого про це не знає – ось це викликає запитання: чи Роман Ілик «забив» лише на Євромайдан, чи загалом - на опозицію? Його слизьке становище в обласній парторганізації, скепсис куратора Власенка і невисока репутація серед решти вищого керівництва «Батьківщини» відомі.
Крім того, є «гідні» наслідування приклади: попередник на посаді голови обласної «Батьківщини» Іван Денькович без жодних застережень дременув з опозиції у теплі обійми регіоналів, сусід (народний депутат від Стрийщини) Олег Канівець теж «образився» на тодішнього партійного куратора і з грюкотом покинув фракцію у Верховній Раді. Так що прикладів достатньо. Питання – чи скористається ними Ілик. Чи вже скористався, і на наступному засідання шеф парламенту Володимир Рибак з радісною посмішкою зачитає чергову заяву чергової «тушки»?
