Москвичка намагається виселити Музей історії медицини Галичини у Львові
Про цей випадок на свій сторінці у Facebook написала начальник юридичного управління Львівської міської ради Гелена Пайонкевич. За її словами приміщення належить місту, засновником музею є Українське лікарське товариство.
«Будинок на вул. Кармалюка, 3 у Львові, в якому розташований музей, має вийняткову історію. Колись в ньому проживав проф. Мар’ян Панчишин, іменем якого названо музей. Після його смерті в будинку залишилися мешкати його дружина та син, - пише Гелена Пайонкевич. - В 1948 році цей будинок продали подружжю Г. Однак у 1963 році подружжя звернулося до міськвиконкому з проханням взяти будинок на баланс місцевих рад та повернути їм кошти, витрачені на його купівлю».
За словами Гелени Пайонкевич, виконком відповідне рішення прийняв того ж року. А в 1969 році будинок прийняли на баланс міськради. Саме ж подружжя в 1957 році переїхало жити до Києва, де отримало трикімнатну квартиру.
«47 років право власності громади на будинок ніким не оспорювалося. Аж зараз маємо справу в суді за позовом доньки подружжя Г. про визнання права власності на будинок та земельну ділянку в порядку спадкування», - пише головний юрист Львівської міськради.
Зараз право власності на будівлю розглядають в Личаківському районному суді Львова. Новоявлена спадкоємиця зараз мешкає у Москві.
Довідка:
Будинок на вул. Кармелюка, 3 збудований у 1923 році за проектом архітектора Казимира Теодоровича. В 1925–1943 рр. тут проживав відомий український лікар Мар’ян Панчишин (1882–1943 рр.). В 1960–1970-х рр. тут працював відділ Інституту прикладних наук математики АН УРСР і міський ЗАГС новонароджених дітей. З 1986 року - художньо-меморіальний музей Антона Манастирського, з1990 pоку - музей історії медицини Галичини. В 1992 році віллу передано в оренду Українському лікарському товариству у Львові для створення тут експозиції Музею історії медицини ім. М. Панчишина. Hа фасаді будинку є меморіальна дошка з нагоди створення музею (скульптор Емануїл Мисько). Будинок зведений у стилі арт-деко з елементами карпатської народної архітектури та „закопанського” стилю і є xарактерним прикладом львівської житлової архітектури 1920-х рр. Він двоповерховий, цегляний, тинькований.
