Місто без голови, або Збитий вершник

Понеділок, 13 березня 2017, 16:42
Менш за все хочеться виступати в ролі лиховісної Касандри, тим паче, що вона зле закінчила. Але чи я один бачу всю катастрофічність львівської господарки?
Місто без голови, або Збитий вершник

І тут справа зовсім не в тому, що за десять років каденції чинного і півроку після грибовицької трагедії досі не розрулено проблему сміття. І навіть не в тому, що Андрій Садовий поїхав на вакації в Італію, коли місто погрузло у транспортний колапс. Це все наслідки, а не причина. Такі собі вітрини, на яких виставлено продукти, що виготовляються на неліквідній фабриці бездарними майстрами. 

Тож спробую поглянути на катастрофи міського масштабу з іншого боку. Що власне сталося цієї зими? Може, морози під 20 градусів у нас вперше? Та ні – траплялося. І нічого дивного, що за такої погоди, тим більше у свята кількість маршруток на вулицях зменшується. Так було завжди, із року в рік. Але ніколи не було, аби їх не було взагалі. Чи майже взагалі.

Питання сміття вже, правду кажучи, набило оскомину. Але попри все бажання говорити про нього доводиться. До тих пір, поки не вирішиться. І хай з кабінетів Ратуші звинувачують журналістів, активістів і всіх у підігріванні антисадовістським силам і паплюженні іміджу міста… Раджу в такому разі відповідати, перефразовуючи знамениті рядки Франка:

Ти, брате, любиш місто, 
Як хліб і кусень сала, — 
Я ж гавкаю раз в раз, 
Щоби воно не спало.  

Але попри ліричний відступ, треба визнати одне, без чого неможливо взагалі уявити, що відбувається в місті. А всі наслідки, які ми спостерігаємо можуть свідчити лише одне про одне: міський голова втрачає важелі управління містом. Поцікавився своїми здогадами людини, яка добре знає проблеми міста і стиль керування Садового, а нині працює дещо на вищому рівні. Так от чоловік зовсім не здивувався: «Річ у тім, що мер збудував таку систему, що без його вказівки чи благословення, жодного рішення ніхто не прийме. Тобто, коли виникає аврал, ніхто не візьметься його вирішувати без Андрія Івановича. От і бачимо, що в критичній ситуації місто фактично залишається без управління».

Йому фактично вторить Яромир Самагальський, депутат міської ради двох попередніх каденцій: «Усе що ми сьогодні бачимо у Львові і по ситуації зі сміттям, і транспортом, безконтрольністю використанням бюджетних коштів  - це все наслідок помилок при будівництві системи управління містом. Замкнувши особисто на себе прийняття будь якого рішення - Садовий підрізав гілку, на якій сидить. У місті Львові повністю втрачений контроль за процесом управління міським господарством, як єдиним організмом.

Причина , звичайно, системна, і вона в першу чергу пов'язана з організаційною структурою міської ради. Вона заскладна, багатоступенева, не передбачає чіткого алгоритму проходження управлінського рішення від ідеї до реалізації і відповідальності за цю реалізацію. Садовий у стандартній управлінській мишоловці, у яку сам себе загнав гіперцентралізуючи управління. 

І справді, в деякі моменти здається, що містом ніхто не керує. Якщо порівнювати поліс із вершником, який скаче битими шляхами історії, то мусимо визнати, що Львів дедалі частіше нагадує вершника без голови. Ну або з головою, але без царя у ній. То вже як яка метафора кому до вподоби! 

comments powered by HyperComments