Мороз як кара і спасіння Львова

Мороз як природне явище неодноразово відігравав вирішальну роль у долях людства. Саме він нещадно скосив наполеонівську армію у Росії, не дозволивши Бонапарту стати володарем Європи. Саме він, став підмогою та опорам сміливцям Маннергейма, які врятували незалежність Фінляндії від Червоної Армії…

У Львові немає фігур рівня Наполеона чи Маннергейма. У Львові є Садовий. І, дивлячись на нього з небесних вершин, Генерал Мороз, складається враження, ніяк не може вирішити, як втрутитися в його долю. З одного боку хоче наказати, з іншого – рятує бідолаху.

«Зашкальні» морози, що напали на Львів, стали якщо не причиною, то приводом для фактичної зупинки міського транспорту. Поки в кабінетах Ратуші думають, як обставити черговий конкурс для перевізників, ті – просто не вийшли на маршрути. Мовляв, мороз. До всього «щастя» останніх місяців Андрію Івановичу того як раз і бракувало.

Але немає лиха без добра. Саме тими «безтранспортними» днями у Львові народився  і став популярним анекдот.

• Андрію Івановичу, - телефонує заступник Садовому на гірськолижний курорт в Італію. -  У мене для вас дві новини, добра і погана.
• Починай з доброї.
• Випав сніг. Сміття не видно!
• А погана?
• Маршруток теж не видно.

Якщо відкинути іронію, то треба визнати, що якийсь час і справді сміття видно не було. Поки воно не почало пробиватися крізь сніг. І весь Львів зрозумів: цьогорічна люта зима – не кара, а спасіння. Сьогодні вже навіть у кабінетах на Площі Ринок,1 не приховують, що коли б не морози, хтозна, якою була б епідеміологічна ситуація в місті. Гори відходів, які перевищують снігові пагорби на узбіччях львівських вулиць захищають місто від розповсюдження інфекцій, не дають розмножуватися щурам та різноманітному гнусу.

На сполох вдарили вже медики обласної дитячої інфекційної лікарні. Сміття з під стін закладу, яке не вивозилося з початку року, створило серйозну небезпеку. «Ми молимося, щоб мороз протримався якнайдовше, бо тоді не знати що й робити. У нас і так інфекційна лікарня, а тут, під самими вікнами, з’являється ще один розплідник інфекції. Щури, які будуть промишляти на звалищі, обов’язково потраплять на територію закладу», - розпачливо обурювалася в розмові зі мною працівниця лікарні.

Ще трохи і зима закінчиться. Мороз, навіть лютий, не є вічним. І тут народжуються препогані думки. Не хочеться бути Касандрою з її лихими передчуттями, але є всі підстави думати, що, коли Генерал Мороз піде на перепочинок до нового сезону, маршрутки у Львові так і залишаться не надто помітними. Натомість сміття помічатимуть навіть супутники з космосу.