Львівська обласна рада - Верховній зРаді: як вам можна руками голосувати, то і нам теж
Отож, депутати від тієї партії, яка немов би об’єдналася з НРУ в єдиний РУХ, але водночас готується відродити свою самостійну діяльність, прибули. Що свідчить – хлопці замислилися, чи ще стануть у нагоді для теперішньої конаючої влади, чи варто продемонструвати готовність грати роль «ручної партійки» для влади наступної. Щоправда, голосували не надто активно.
На початку сесії депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять Романа Сеника родом із Яворівського району Львівщини, який того дня помер у київській лікарні від отриманих важких травм після стрілянини на вулиці Грушевського. Відтак приступили до голосувань.
З невідомих причин обласні обранці вирішили наслідувати приклад парламентської більшості, а тому, замість використання системи голосування, ухвалювали рішення підніманням рук. Один із членів лічильної комісії опісля запевняв, що рахували все ретельно і чесно, хоч і (зізнався), так би мовити, «оперативно».
Ухвалили рішення про визнання Народної ради колегіальним органом, уповноваженим представляти народ України (69 голосів із 73 присутніх). Сільським, селищним, районним, міським, районним у містах радам Львівщини рекомендовано невідкладно скликати позачергові сесії для розгляду та прийняття аналогічного рішення. Принагідно, у рамках вирішення цього ж питання, на пропозицію голови фракції ВО «Свобода» Андрія Холявки, проголосували і за створення в обласній раді між фракційного об’єднання «Народна рада». Вступити до нього можуть фракції та позафракційні депутати відповідно до поданих заяв.
Цікаво, що з якихось лише йому відомих міркувань та мотивацій утримався при цьому голосуванні голова НРУ (чи то об’єднаного РУХу), екс-мер Львова Василь Куйбіда. Можливо, мав окрему думку, чи хотів сяйнути ораторським мистецтвом з трибуни… Однак питання розглядали оперативно, без традиційних для депутатів теревенів. Отож, Куйбіда змирився і надалі чемно голосував. Лічильна комісія стандартно фіксувала вже 70 голосів «за».
Крім цього, скасували рішення, яким раніше делегували частину своїх повноважень ЛОДА, які надалі виконуватиме виконавчий комітет обласної ради. Обов’язки голови виконкому ЛОР тимчасово покладено на голову ради Петра Колодія, а функції першого заступника та заступників голови виконкому – відповідно на першого заступника і заступників голови ради. Членами виконкому стали голови профільних депутатських комісій ради з повноваженнями керівників відповідних підрозділів виконкому.
Також обласна рада не забула поплакатися до Ради Європи, ЄС, ОБСЄ та міжнародного співтовариства, слізно прохаючи допомогти українському народові зберегти демократичний устрій і не допустити остаточного встановлення в Україні диктатури та узурпації влади президентом. Мовляв, без зовнішнього втручання український народ сам не здатний Януковича зупинити. Вірніше було б вказати – не здатна опозиція. Але політикам завжди краще скаржитися не на власну політімпотенцію, а на народ.
Не оминули увагою обласні обранці тих людей, хто потерпів від свавілля «владоохоронців» в Києві. Зважаючи на те, що під час мирних акцій до громадян застосовувались протиправні дії, зокрема, безпідставне застосування сили, травмування та інша шкода для здоров’я, рада прийняла рішення про розроблення обласної програми «Діагностика, лікування та реабілітація постраждалих внаслідок (під час) Революції Гідності на 2014-2015 роки». Впродовж десяти днів цю програму мають розробити департамент охорони здоров’я ЛОДА та постійна комісія з питань охорони здоров’я, материнства та соціального захисту обласної ради. Головне фінансове управління ЛОДА та постійна комісія питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності повинні передбачати фінансування цієї програми на 2014 рік у проекті обласного бюджету Львівщини в обсязі, не меншому ніж 0,1% від усіх доходів загального фонду. Крім цього, зважаючи на загрозу затримання або викрадення поранених активістів з київських лікарень «орлятами» Захарченка, зобов’язали очільника обласного Центру медицини катастроф забезпечити спеціалізованим медичним автотранспортом і реанімобілями для транспортування постраждалих львів’ян зі столиці до Львова.
Варто виокремити рішення, які стосуються забезпечення правопорядку на Львівщині. Відтепер на території області не можуть проводитися заходи за участю особового складу ЗСУ, МВС, інших правоохоронних органів з використанням спеціальних засобів, зброї та військової техніки, спрямовані на обмеження прав громадян на проведення мирних зібрань (скільки усмішок в працівників МВС це викликало – не відомо). Також вирішили звернутися до Головного управління МВС України у Львівській області стосовно негайного відкликання особового складу спеціального підрозділу міліції «Беркут» з Києва (хочеться побачити, як, отримавши цей документ, обласний міліціонер Рудяк похапцем видзвонює своїх «орлят» у Києві і нервово зобов’язує негайно повертатися у затишні львівські казарми із холодних київських вулиць).
Мало того – депутати проголосували за створення муніципальної дружини. І рекомендували сільським, селищним та міським радам, в межах компетенції, створити муніципальні дружини, що утримуються за рахунок коштів місцевого самоврядування, задля охорони громадського порядку. Очолити обласну дружину довірили першому заступнику голови обласної ради Василю Пісному.
Після закінчення сесії депутатів на вулиці очікувало близько півтори тисячі людей, які вітали їх традиційними вигуками «Молодці!». І лише кілька бійців самооборони, котрі охороняли барикади, дозволили собі обмінятися з особисто знайомим їм депутатом обласної ради власними враженнями. Далеко не оптимістичними. Стосувалася розмова того, що процес творення «муніципалів» довірили генералові міліції Пісному, репутація котрого вважається не просто заплямованою, а суцільною «плямою».
Як сказав один вартовий: «Більшовики після Октябрьської революції довіряли створювати Красну армію царським генералам, воєнспецам, бо самі нічого не вміли. Видно, наша обласна більшість, «свободівська», також нічого не вміє, коли такого шефа нам придумала». На запитання, чи вони будуть підпорядковуватися вказівкам генерала МВС, хлопці похмуро посміхалися і обіцяли, що, принаймні, не дозволять йому шкодити. А найкраще, якщо той буде просто «весільним генералом» і не втручатиметься до тих справді серйозних справ, до яких його ніхто не допустить і близько.
