МОЗ проти системи і чому система проти

Якщо спочатку це були поодинокі заяви, які лунали окремо одна від одної, то тепер всіх невдоволених зібрав навколо себе, безумовно, один із найтитулованіших лікарів України Борис Тодуров.

На відміну від всіх своїх попередників Уляна Супрун взялася не за косметичний ремонт ветхої будівлі під назвою охорона здоров’я, а почала майже зруйновану медицину ремонтувати капітально – від основи. І те, що 25 років тільки дивом трималося купи, почало тріщати і репатися, оголюючи серйозні проблеми, які вже не вирішити латанням дір.

Ні реформи первинної медичної допомоги, ні укладання угод з пацієнтами, ні відхід від застарілої радянської системи поліклінік не викликав такого шаленого спротиву, як зміни у закупівлях – відмова від фірм-прокладок і передача цих повноважень міжнародним організаціям – ПРООН, ЮНІСЕФ та Grown Adents. Вже сьогодні завдяки цим організаціям вдалося зекономити мільйони гривень.

Як наслідок, українським фармацевтичним компаніям, які досі займалися держзакупівлями, перекрили шлях до держбюджету, спрямувавши фінансові потоки в обхід. Наприклад, одна із улюблених копаній екс-міністра охорони здоров’я часів Януковича Раїси Богатирьової «Людмила Фарм» 2014 року отримала рекордні понад 685 мільйонів гривень чистого доходу, з яких майже 650 – державні закупівлі. Висока залежність від тендерів вказує на залежність від ходу їх проведення, політичної ситуації та інших потенційно корупційних складових. Бо вже 2016 частка державних грошей становила лише понад 137 мільйонів гривень. А це у 4,7 рази менше. Не треба бути видатним математиком, аби зрозуміти, які збитки терплять фармацевтичні компанії, які раніше отримували державні замовлення на закупівлю ліків для важко хворих пацієнтів.

Між теперішньою очільницею МОЗ і всіма її попередниками є одна дуже суттєва різниця: Уляна Супрун – людина не із системи, яка будувалася і функціонувала протягом 25 років і в коло інтересів якої аж ніяк не входили інтереси пацієнтів – кожного окремо і всіх загалом, якщо хочете, кожного окремого українця, бо рано чи пізно кожен опиняється у ролі пацієнта.

Сьогодні протистояння між фармацевтичними компаніями і МОЗ набирає нових форм та переходить у нові, більш гострі фази, використовується дедалі серйозніший арсенал. Водночас і Уляна Супрун виявилася значно міцнішим горішком, ніж можна було сподіватися.

Тепер слово за депутатами, бо саме від них залежить чи реформі охорони здоров’я бути. Чи стане медицина у нас такою, що важкі пацієнти не шукатимуть клініку по світу, які готові лікувати їх, а вся країна не збиратиме на лікування гроші…