Українська мова як друга іноземна в німецьких школах

Масштабна загарбницька війна Росії проти України у лютому 2022 р. спровокувала масову хвилю українських біженців до Євросоюзу. Більше мільйона людей – переважно жінок з дітьми прийняла Німеччина, близько третини з них знайшли прихисток у федеральних землях Баварія та Баден-Вюртемберг.

«Ми хочемо подякувати федеральному уряду та громадянам Німеччини, особливо уряду землі Баварія, за неоціненну допомогу для біженців з України», – каже голова SolidUArity Ольга Гатлін.   

За її словами, у 2022/23 навчальному році баварські школи лише у Мюнхені відвідували близько трьох з половиною тисяч новоприбулих українських дітей. Разом по школах Баварії цифра в десять разів більше, і кількість дітей та підлітків з України тут продовжує зростати. 

Більше половини сімей після Перемоги вже вирішили повернутися на Батьківщину. «Крім того, багато біженців не зможуть залишитися в Німеччині після війни через відсутність посвідки на проживання. Тому важливо і необхідно, щоб українські діти продовжували плекати українську мову в Німеччині для їх майбутнього життя та навчання на Батьківщині», – вважає голова правління Союзу українських студентів Німеччини Катерина Проскура. 

У ході інтеграції в Німеччині новоприбулих українських дітей хвилює питання, як їм продовжити шкільну освіту в нових умовах. З 13 вересня 2022 року вони (окрім школярів з випускних класів) зобов’язані відвідувати баварські школи.

За словами Голови Крайової Пластової Старшини Німеччини Степана Дем’яніва, перш за всі інші шкільні предмети, українські школярі мають швидко вивчати німецьку, яка де-факто для них є першою обов’язковою іноземною мовою. Друга – англійська.

«Оскільки шкільною програмою передбачено принаймні ще одну мову як іноземну, студенти з України також повинні вивчати її поглиблено, – пояснює шеф-редактор медіаспільноти «Варта в Баварії» Ростислав Касьяненко. – Це означає, що разом з німецькою вони повинні за короткий час вивчити ще дві іноземні мови, передбачені баварською системою освіти. Окрім англійської, друга – це французька або латина. Для студентів з України вона э не другою, а, насправді, вже третьою іноземною мовою». 

За спостереженням шкільних психологів, багато українських школярів нерідко травмовані війною в Україні та досвідом втечі. Усе це надзвичайно ускладнює їм процес навчання та інтеграцію в баварську шкільну систему.

Зважаючи на значне збільшення кількості українських школярів у навчальних закладах Баварії у 2022/23 навчальному році та вищеописані обставини, альянс українських культурних та освітніх організацій від імені української громади Баварії звернувся до Міністра освіти та культури Баварії проф. д-ра Міхаеля Піацоло із клопотанням про  надання українській мові статусу другої іноземної мови в баварській шкільній системі.

«Українська мова, яка нерозривно пов’язана з багатою українською культурою та історією, набуває все більшого значення, особливо з огляду на нестримне наближення України до Європейського Союзу та її дедалі зростаючу роль у Німеччині. Тому ми переконані, що класифікація української мови як другої іноземної та її пропозиція в баварських школах означатиме збагачення баварської шкільної системи», – каже проф. д-р Марія Пришляк, ректорка Українського Вільного Університету (м. Мюнхен), який впровадив для дітей українських біженців центр розвитку та підтримки Grund.

«Крім того, це зменшить надмірний тиск, з яким зараз стикаються українські школярі, та сприятиме інтеграції», впевнена співголова правління організації München Hilft Ukraine e.V. Марія Казмірчук.

«Чимало новоприбулих студентів та школярів наразі посилено вивчають німецьку мову. Але від перших днів на баварський землі, що прихистила їх прабатьків після Другої Світової війни, вони мали можливість також студіювати і рідну мову. І хоча така можливість в них теоретично існує і зараз, втім вона дуже обмежена, – стверджує Ростислав Касьяненко. За його словами, саме тому українська громада Мюнхена вимагає від Міністерства переглянути статус української мови в Німеччині. – Ми просто хочемо повернути собі те, що було в українців з перших днів існування сучасної Німецької держави. Уряду Баварії це добре відомо. Тож, ми порозуміємось».