Уроки Садового: як закуповувати громадський транспорт для Львова неProZorro
Одним із «коників» на якому Андрій Садовий хоче знову доскакати до мерського крісла є оновлення міського громадського транспорту. Йдеться перед усім про той транспорт, який належить двом комунальним перевізникам – ЛКП «Львівелектротранс» та Львівському комунальному автотранспортному підприємству № 1.
Ви, напевне, будете здивовані, коли дізнаєтеся: закупівля жодного із 150 автобусів великого класу, 50 тролейбусів та 30 вживаних і 10 нових трамваїв у 2017 – 2020 роках не була проведена через національну систему електронних тендерів «ProZorro». Отож насправді «поборник» чесності і справедливості у державних справах, відомий «борцун» із «баригою» Петром Порошенком і «торгівлею на крові» Андрій Садовий в реальності намагається при великих закупівлях уникати дійсно прозорих і змагальних процедур закупівлі, які якраз і забезпечує система «ProZorro».
«Справжня Варта» аналізує всі закупівлі громадського транспорту для Львова, які відбулися, після того, як із 1 квітня 2016 року застосування системи електронних публічних закупівель «ProZorro» стало обов’язковим для державних і комунальних монополістів, а із 1 серпня 2016 року – для усіх комунальних і державних підприємств та установ України і органів державної та місцевої влади.
Десять нових трамваїв для Львова
На минулому тижні ЛКП «Львівелектротранс» та консорціум із дочірних структур концерну «Електрон» – ТзОВ «СНУП «Електронтранс» та ТзОВ «ЕлектронМаш» підписали контракт на поставку 10-ти нових 5-ти секційних трамвайних вагонів довжиною 30,2 метрів. Контракт також передбачає постачання супутнього обладнання, запчастин, матеріалів та послуг (номенклатура їх невідома), його вартість 20,8 млн. євро. Із цієї суми – 12 мільйонів євро – це кредит Європейського інвестиційного банку, а 8,8 мільйонів євро – кошти міського бюджету Львова.
Підписання контракту на постачання 10 трамваїв - за спиною учасників підписання - тролейбуси "Електрон" Т191, які уже давно мали бути в тролейбусному депо, а не на заводі. Фото - прес-служба ЛМР.
Закупівля цих трамваїв здійснюється в рамках проекту «Міський громадський транспорт України», який фінансується за рахунок кредиту Європейського інвестиційного банку. Відповідний договір про надання Україні кредиту в 200 мільйонів євро іще восени 2016 року було підписано між Європейським інвестиційним банком та Міністерством інфраструктури України, яке тоді очолював Володимир Омелян. На сайті Міністерства інфраструктури України можна ознайомитися із повідомленням про проект, а також із його деталями та пов’язаними документами.
Відповідно до умов проекту «Міський громадський транспорт України», Європейський інвестиційний банк видає кредитні кошти, які еквівалентні ціні нового транспорту – без податку на додану вартість та митних платежів (якщо закуповується імпортна техніка). Оплату ПДВ та митних зборів має взяти на себе місцевий бюджет або бюджет підприємства громадського транспорту. У випадку Львова закуповуються українські трамваї, отож місцевий внесок мав би складати біля 20% від суми кредиту, тобто біля 2,4 мільйонів гривень, якби ціна трамваїв і пов’язаних із них товарів та послуг «укладалася» в суму кредиту. Насправді ж місто дофінасовує 8,8 мільйонів євро (суму, яка еквівалентна вартості 40 нових тролейбусів – ред..).
Андрій Садовий позує на фоні тролейбуса "Електрон", який відповідно до підписаного в лютому 2019 року контракту давно уже мав бути в тролейбусному депо, а не на заводі. Фото - прес-служба ЛМР
Чому ж сталося так? У Садового пояснили – у 2016 році орієнтувалися на закупівлю коротких 20-метрових 3-х секційних трамваїв, але вирішили закуповувати більш довгі і вмістимі. Пояснили і … сказали не зовсім правду.
Справа в тому, що реальну вартість (у євро), яку виробник встановлював за 3-х секційні трамваї «Електрон» можна відносно легко встановити:
Перший 3-х секційний трамвай «Електрон» був закуплений у 2013 році на основі тендерної процедури, яка передувала «Прозорро» – відомості про тендери друкувалися на сайті «Державні закупівлі». Отож, вартість цього трамвая за договором, підписаним 6 грудня 2013 року між Департаментом житлового господарства та інфраструктури ЛМР і ТзОВ «СНУП «Електронтранс» склала 11 мільйонів 890 тисяч гривень. Станом на момент підписання договору курс євро до гривні був 10,8657 грн. за 1 євро, отож вартість першого трьохсекційного трамвая «Електрон» в євро складала 1 мільйон і 94 тисячі євро.
Наступні сім трьохсекційних трамваїв «Електрон» закуплялися за процедурою тендеру Європейського банку реконструкції та розвитку. Вартість угоди на постачання цих трамваїв теж відома – 6,907 млн. євро. Ця угода теж передбачала постачання супутніх матеріалів, запчастин та послуг…
Трисекційні трамваї "Електрон" Т3L441, куплені у 2016 р. у трамвайному депо. Фото - прес-служба ЛМР.
Отож, маємо відповідь – вартість одного трьохсекційного трамвая у 2013-16 роках становила від 0,987 до 1,094 млн. євро. А ніяк не 1,2 млн. євро, закладені у тендер.
Що ж до п’ятисекційних «Електронів» то встановити, у скільки такі трамваї оцінював виробник у 2012 і 2019 роках теж нескладно.
Нагадаємо, що у 2012 році Департамент житлового господарства та інфраструктури ЛМР проводив тендер на закупівлю одного багатосекційного низько підлогового трамвая. Його переможцем стало ТзОВ «СНУП «Електронтранс», яке на момент підписання договору мало лише візуалізацію нового трамвая. За договором, підписаним 24 липня 2012 року, вартість п’ятисекційного вагону «Електрон» моделі T5L64 (він нині має деповський номер 1179) склала 11 мільйонів 910 тисяч гривень. За курсом на 24 липня 1 євро коштував 9,6755 грн., отож вартість першого п’ятисекційного трамвая «Електрон» в євро складала 1 мільйон 230 тисяч 944 євро.
ТзОВ «СНУП «Електронтранс» також освоїло виробництво ширококолійних трамваїв «Електрон» Т5В64, які постачало в Київ. Їх відмінність від вузькоколійних трамваїв для Львова – ширший на 20 см. кузов та певні відмінності візків, пов’язані із іншою шириною колії. Саме на закупівлю 10-ти таких трамваїв навесні 2019 року КП «Київпастранс» оголосило тендер із очікуваною вартістю закупівлі 503 мільйони гривень. ТзОВ «СНУП «Електронтранс», із яким КП «Київпастранс» підписало договір постачання 4 квітня 2019 року, оцінило 10 трамваїв «Електрон» Т5В64 в 497 мільйонів 962 тисячі гривень, тобто 49 мільйонів 796 тисяч 200 гривень за один трамвай разом із ПДВ. Курс євро до гривні тоді складав 30,4473 грн./євро, отож вартість одного п’ятисекційного трамвая «Електрон» за контрактом для Києва – 1 мільйон 635 тисяч 489 євро із ПДВ і 1 мільйон 362 907 євро – без урахування цього податку.
Перший п'ятисекційний трамвай "Електрон" T5L64 у трамвайному депо № 1 у Львові. Фото 2013 р. Джерело - прес-служба ЛМР, Юрій Дячишин.
Із наведених вище даних, можна припустити, що вартість власне трамваїв у львівському тендері – біля 16,4 мільйони євро (із урахуванням ПДВ), якщо брати останню ціну, встановлену виробником у 2019 році. Що іще разом із трамваями ЛКП «Львівелектротранс» придбало на суму 4,4 мільйони євро нам невідомо. Справа в тому, що на відміну від національної системи тендерних закупівель «ProZorro», процедура тендерів Європейського інвестиційного банку не передбачає ні публікації докладної тендерної документації, ні копії договору, укладеного за наслідками тендеру. Отож, дізнатися, що разом із трамваями ЛКП «Львівелектротранс» купує у «дочок» концерну «Електрон» на суму 4,4 мільйони євро можуть хіба в’їдливі депутати, які зможуть добитися надання їм копії контракту на постачання трамваїв, або співробітники правоохоронних органів. Зазначимо, що за суму 4,4 мільйони євро можна придбати 22 нових українських тролейбуси.
Але це не все, «вишенька в торті» це те, що за кредитні кошти, які підуть на закупівлю трамваїв місту доведеться іще й виплачувати відсотки. Пишучи у бравурних тонах про підписання «трамвайного» контракту, у прес-службі ЛМР «забули» вказати, під які саме відсотки взятий кредит і на який саме термін. Загальна практика така, що відсотки по навіть найдешевшим 10-річним кредитам євробанків – це біля 40% тіла кредиту. Іншими словами – виплати відсотків по кредиту в 12 мільйонів євро можуть скласти порядку 5 мільйонів євро…
Закупівля півсотні нових тролейбусів «Електрон»
Одна із цікавих деталей підписання контракту на постачання 10 трамваїв «Елеектрон» – це підписання відбувається, вочевидь, у цеху заводу на фоні нових тролейбусів у львівській лівреї. Режисер цієї церемонії, вочевидь, не подумав про те, що за умовами попереднього контракту між «Львівелектротрансом» та консорціумом концерну «Електрон» та його «дочки» ТзОВ «СНУП «Електротранс» ці тролейбуси уже давно мали б бути не просто в тролейбусному депо, але на маршрутах міста.
Нагадаємо, що закупівля 50 нових тролейбусів для Львова знову ж таки здійснювалася не за бюджетні кошти міста чи «Львівелектротрансу», а за кошти кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку. Як і ЄІБ, ЄБРР має свою власну процедуру проведення тендерів, яка не передбачає використання української національної системи тендерних закупівель «ProZorro». Більше того – для тендерів ЄБРР немає обов’язкової умови змагальності – тендер вважається таким, що відбувся навіть за умови, якщо у ньому взяв участь лише один виробник або постачальник.
Перший тролейбус "Електрон" 2014 р.
Тендер на закупівлю 50 нових тролейбусів за кошти кредиту ЄБРР Львів оголосив 20 вересня 2018 року, номер оголошення № 9233-IFT-49844. Термін подачі заявок від потенційних учасників тендеру був навіть продовжений, але усе одно, під час розкриття тендерних пропозицій, яке відбулося 21 листопада 2018 року, виявилося, що у тендері бере участь лише один учасник – консорціум місцевого «Концерну «Електрон» та його «доньки» ТзОВ «СНУП «Електронтранс». Інші українські виробники і постачальники тролейбусів, а таких є три – корпорації «Богдан Моторс» та «Еталон», а також «Торговий дім «Літан», знаючи пристрасть Садового до продукції «Електрону» на тендер навіть не подавалися, отож тендер на закупівлю тролейбусів втратив всякі ознаки змагальності.
Цікава деталь – буквально за тиждень після розкриття тендерних пропозицій директор ЛКП «Львівелектротранс» Олег Ігорович Береза звільнився із своєї посади – про це стало відомо 28 листопада 2018 року.
Тим не менше, договір на постачання 50 нових тролейбусів між «Львівелектротрансом» та консорціумом ПАТ «Концерн «Електрон» та ТзОВ «СНУП «Електронтранс» був підписаний 18 березня 2020 року. Підписантом від імені ЛКП «Львівелектротранс» був тодішній директор В’ячеслав Кокошко (він теж, між іншим, достатньо скоро звільнився із посади). Як повідомляла тоді прес-служба Львівської міської ради, договір на постачання 50 нових тролейбусів «Електрон» мав бути завершений на протязі 44 днів від отримання від ЄБРР авансу, перші тролейбуси мали надійти через півроку. Вартість контракту на постачання 50 тролейбусів «Електрон» Т191.02 – 10 мільйонів 992 тисячі 763,2 євро, тобто 219 855,26 євро за тролейбус. Далі керівництво «Львівелектротрансу» та Департаменту житлового господарства та інфраструктури повідомляло, що усі 50 тролейбусів «Електрон» місто отримає до березня 2020 року.
Зокрема 4 листопада 2020 року, коли відбувалася презентація перших 10 тролейбусів «Електрон», заступник директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Андрій Білий заявляв: «Цього року в травні підписали контракт, заплатили аванс на поставку тролейбусів «Електрон». Вимога була, що вони зроблять це набагато швидше. Перша партія — 10 тролейбусів — вже є. І це перша поставка з 50 тролейбусів. До кінця березня наступного року має бути поставлена вся партія, і впродовж місяця будемо випускати на маршрути.
Це тролейбуси повністю низькопідлогові, вже оснащені кондиціонером. Також разом з ними буде поставлена певна партія запасних частин, щоби підприємство могло їх обслуговувати».
Уже пішов вересень 2020 року, а на балансі ЛКП «Львівелектротранс» наразі перебуває тільки 40 із 50 нових тролейбусів «Електрон» – така інформація є на сайті «Міський електротранспорт». Останній тролейбус, із куплених за кошти кредиту ЄБРР, має деповський № 163. Вперше на лінії його бачили 19 травня 2020 року. Отож, консорціум ТзОВ «СНУП «Електронтранс» та ПрАТ «Концерн «Електрон» не зміг вчасно виконати контракт, що фінансувався міжнародною фінансовою організацією… Вочевидь, це будуть пояснювати коронавірусною пандемією, хоча про власне пандемію ВООЗ оголосило лише в другій декаді березня, тобто тоді, коли виробник мав закінчувати випуск тролейбусів.
Нові тролейбуси "Електрон", придбані за кошти кредиту ЄБРР. 2019 р. Фото - прес-служба ЛМР.
Додамо, що тролейбуси «Електрон», які постачаються за контактом, що фінансує ЄБРР, укомплектовані кондиціонером, але у них немає однієї важливої деталі, притаманної майже всім сучасним тролейбусам – автономного ходу, хоча б аварійного. Відзначимо, що практично одночасно зі Львовом КП «Тролейбусне депо № 2» міста Харкова теж проводило тендер ЄБРР на закупівлю тролейбусів. Причому і з кондиціонером, і з автономним ходом. Переможцем харківського тендеру стало ДП «Автоскрадальний завод № 1» АТ «АК «Богдан Моторс» у Луцьку. Постачання 57 тролейбусів «Богдан» Т701.17 із автономним ходом на 500 метрів (автономний хід на таких тролейбусах може бути збільшений за рахунок встановлення додаткових акумуляторів) було оцінено у 11,5 мільйонів євро, тобто один тролейбус «Богдан» Т701.17 із автономним ходом був оцінений в 201 тисячу 754 євро, тобто він майже на 10% дешевший, а ніж аналогічний тролейбус «Електрон» Т191.02 для Львов, який немає автономного ходу. Обидва контракти на постачання передбачали придбання запчастин, інструментів та послуг. Отож, за рахунок підписання контакту із «Богдан Моторс», а не консорціуму «Електрону» та «Електронтрансу» Львів міг з’єкономити 905 тисяч євро – суму еквівалентну вартості як мінімум 4-х тролейбусів…
Якщо говорити про договори на постачання тролейбусів, укладені у 2019 році, то низка договорів на постачання 12-метрових українських тролейбусів «Дніпро» Т203 та «Барвінок» Т121 із низьким рівнем підлоги був укладений за цінами нижче 5 мільйонів гривень, тобто менше від 167 тисяч євро за один тролейбус. Далі висновки робіть самі.
Закупівля 150 автобусів для Львівського комунального АТП № 1 – замість тендерів – лізинг
Влітку 2018 року відбулася наразі наймасштабніша закупівля громадського транспорту для міста Львова – для Львівського комунального АТП № 1 придбали 150 нових 12-метрових низькопідлогових автобусів, але знову ж таки неProZorro, а за допомогою «сірої» лізингової процедури. Справа в тому, що приймаючи закон про державні закупівлі, який передбачав практично тотальне використання системи «ProZorro», нардепи все ж залишили державним та комунальним підприємствам, а також місцевій владі «лазівку», як за бюджетні кошти купувати саме ту продукцію, яку вони бажають – процедуру лізингу. Власне таку процедуру у Садового і застосували для закупівлі 150 автобусів: 100 білоруських автобусів МАЗ 203 та 50 українських «Електронів» А185. Ні МАЗи, ні «Електрони» не обладнані кондиціонерами ні салону, ні кабіни водія. І якщо у МАЗів у салоні є хоча б стельові вентилятори, то в «Електронах» навіть така штучна вентиляція салону не передбачена.
Автобуси МАЗ 203 на території Львівського комунального АТП № 1. Фото - ЛК АТП № 1
Вартість білоруських і львівських автобусів «засвітив» заступник директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Андрій Білий. За його словами білоруський автобус вартував 122 тисячі євро (із розмитненням), а український – 147 тисяч євро. Зауважимо, що насправді і МАЗи, і «Електрони» вартували місту значно більше, а ніж 122 і 147 тисяч євро, адже місто і ЛК АТП № 1 виплачує лізингодавцю – Акціонерному банку «УкрГазБанк» іще й відсотки по лізингу. Але ми зараз не про це, а про те, чи дійсно ціна українського автобусу «Електрон» А185 в 147 тисяч євро була оптимальною в 2018 році? На це нам може дати відповідь все те ж «ProZorro», де міститься інформація про закупівлю автобусів «Богдан» А701.32 (із кондиціонером кабіни водія) Івано-Франківським КП «Електроавтотранс». Це підприємство за результатами тендеру 14 травня 2018 року підписало договір із ДП «Автоскладальний завод № 1» АТ «АК «Богдан Моторс» на постачання 24 автобусів «Богдан» А701.32 за ціною 100,8 млн. грн., отож кожен автобус вартував 4,2 мільйони гривень, що за курсом на 14 травня 2018 р. складало 134 337 євро. Отож, автобус «Електрон» А185 без кондиціонера кабіни водія вартував Львову майже на 12 тисяч євро дорожче, а ніж практично аналогічний автобус «Богдан» А701.32 із кондиціонером. На 50 автобусах це 600 тисяч євро, що еквівалентно більш ніж 4 новим автобусам. І це – без врахування переплати відсотків по лізингу…
Автобуси "Електрон" на території ЛК АТП № 1. Фото - прес-служба ЛМР.
Наприкінці треба зазначити – дизельний двигун автобуса «Богдан» А701.32 має дещо менший об’єм, а ніж у автобуса «Електрон» А185. При роботі в міському циклі це не має принципового значення для руху, але забезпечує економію дизельного палива.
30 вживаних трамваїв за кошти ЄБРР
Закупівля у Берліні 30 вживаних трамваїв «Tatra KT4DM» – це вочевидь єдина закупівля, яку дуже складно було провести через українську систему тендерних закупівель «ProZorro» і перш за все тому, що українське тендерне законодавство передбачає змагальність при проведенні тендерних процедур – закупівля в одного учасника можлива тільки у низці особливих випадків. Це із самого початку розумів «ідейний натхненник» цієї закупівлі – екс-директор ЛКП «Львіелектротранс» Михайло Сидорович – улітку 2017 року він заявив, що одним із шляхів оновлення електротранспорту у Львові він бачить закупівлю вживаних трамваїв та тролейбусів. Він уточнив, що це будуть уже модернізовані трамваї. Закупівлю запланували за кошти залишку кредиту ЄБРР, який залишився після закупівлі «Електронів» та модернізації тягових підстанцій.
Вживаний трамвай "Tatra KT4DМ" із Берліна на трамвайному маршруті № 3 у Львові. Фото - прес-служба ЛМР.
Саме підписання контракту на закупівлю трамваїв «Tatra KT4DM» відбулося у 2018 році – ці питання вирішував уже наступник Сидоровича на посаді директора ЛКП «Львівелектротранс» Олег Береза. Постачання трамваїв почалося в кінці літа 2018 року. Вартість одного трамвайного вагона у Берліні склала біля 18 тисяч євро, а разом із доставкою, розмитненням і адаптацією під вузьку колію один берлінський трамвай обійшовся Львову в 42 тисячі євро – принаймні таку суму озвучив у 2019 році директор ЛКП «Львівелектротранс» В’ячеслав Кокошко. Для порівняння – 12 аналогічних вагонів через тендер у «ProZorro» закупило КП «Запоріжелектротранс». Кожен із вагонів обійшовся підприємству в 2,27 млн. грн., тобто біля 73 тисяч євро. Щоправда, постачальник вагонів – «Торговий дім «Літан» взяв на себе всі витрати не тільки на закупівлю в Берліні вагонів, їх доставку в Україну, «перешивку» візків і частковий ремонт трамваїв, але і на їх сертифікацію в Україні.
Зауважимо іще одну деталь – аби уникнути «накруток» зі сторони посередників при закупівлі вживаних трамваїв у Лейпцігу мерія Дніпра застосувала для їх прямої закупівлі у компанії «Leipziger Verkehrsbetriebe» процедуру фінансового лізингу.
Єдиний львівський автобусний тендер у «ProZorro»
Єдиний раз за останні 5 років для закупівлі рухомого складу громадського транспорту для львівських комунальних підприємств система електронних закупівель «ProZorro» була використана 18 жовтня 2016 року – тоді Львівське комунальне АТП № 1 оголосило тендер на закупівлю 20 нових автобусів середнього класу, пристосованих для перевезення інвалідів, із очікуваною вартістю закупівлі 37 мільйонів гривень.
У цьому тендері взяло участь 2 постачальники: ТзОВ «Торговий дім «Динат-груп» та ТзОВ «Український автобус». Друга компанія і стала переможцем – вона оцінила постачання 20 автобусів на 1000 гривень дешевше за очікувану вартість закупівлі. Договір на постачання автобусів «Атаман» А092Н6 був підписаний 12 грудня 2016 року, автобуси були оперативно поставлені до Львова. Вартість одного автобуса склала 1 мільйон 849 тисяч 950 гривень або біля 60 тисяч євро.
Автобус "Атаман" А092Н6, який ЛК АТП № 1 купило через тендер у "Прозорро".
Більше тендерів у «ProZorro» ні до, ні після цього ні ЛКП «Львівелектротранс», ні ЛК АТП № 1 не проводило.
Отож, підводимо підсумки по угодам на закупівлю транспорту в другій половині 2016 – вересні 2020 року: через систему «ProZorro» і відкриті національні тендери комунальні транспортні підприємства Львова придбали тільки 20 автобусів за ціною 36,999 млн. грн. або біля 1,2 млн. євро. В той же час вартість транспорту (150 автобусів великого класу), який був закуплений за лізинговою схемою через АБ «УкрГазБанк» – 19,55 млн. євро (без урахуванням лізингових платежів). За процедурами Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку було придбано 60 одиниць електротранспорту (10 трамваїв та 50 тролейбусів) на загальну суму майже 31,8 млн. євро. Повна вартість 30 вживаних трамваїв із Берліна (із врахуванням адаптації) – 1,26 млн. євро. Відповідно, із 53,81 млн. євро, які вартував громадський транспорт, закуплений у другій половині 2016 – на початку вересня 2020 року, через українську тендерну систему «ProZorro» було проведено закупівель лише на 1,2 млн. євро – тобто 2,23% від усієї суми, яку вартував закуплений транспорт. Лише цю одну закупівлю громадські активісти можуть повноцінно відстежити на усіх етапах. Що ж до процедур євро-банків, то, нажаль, вони не дають такої можливості.
Чому ж у Садового не хочуть закуповувати громадський транспорт через «ProZorro»
Андрій Садовий дуже часто любить розповідати про підтримку вітчизняного виробника. Він хизується тим, що практично у всіх закупівлях нового громадського транспорту для Львова із кінця 2014 року перемагав або «Концерн «Електрон», або його дочірні структури. Винятками є лізингова закупівля, де поряд із «Електронами» були закуплені і білоруські МАЗи, а також єдиний тендер через «ProZorro», де перемогло ТзОВ «Український автобус». Така «любов» мера Львова до конкретного виробника, який до того ж не є найдешевшим, межує, як мінімум, із лобізмом та протекціоналізмом, а як максимум…
Зазначимо, що система тендерних закупівель в Україні з’явилася задовго до появи системи «ProZorro», вона передбачала публікацію оголошень про тендери у «Віснику державних закупівель». Але ця система була значно менш відкритою для стороннього спостерігача, а ніж «ProZorro», яке власне і запроваджувалося для того, щоб кожна людина при бажанні могла практично повністю відстежити будь-яку достатньо велику закупівлю державним чи комунальним підприємством.
Автобус "Богдан А701.32" для Івано-Франківська. Такі автобуси сусідній обласний центр купував значно дешевше, а ніж Львів автобуси "Електрон" А185.
Підприємству ТзОВ «СНУП «Електронтранс», яким так опікується Андрій Садовий, із 2012 до 2015 року вдавалося без казусів проходити тендерне сито. Проте перша проблема виникла навесні 2015 року. Тоді, нагадаємо, Департамент житлового господарства та інфраструктури ЛМР (чомусь не ЛКП «Львівелектротранс») оголосив тендер на закупівлю трьох 12-метрових низькопідлогових тролейбусів із очікуваною вартістю закупівлі 17,7 млн. грн. Під час розкриття тендерних пропозицій виявилося, що у тендері бере участь аж 4 учасники, один із яких пропонує ціну нижчу, а ніж ТзОВ «СНУП «Електронтранс». Отож, цінові пропозиції були такі: ТзОВ «Укрпастех» (представник самого «Електронтрансу») правив за 3 тролейбуси 15 мільйонів 375 тисяч 600 гривень. ДП «Автоскладальний завод № 1» АТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» - 15 мільйонів 375 тисяч гривень, а ТзОВ «СНУП «Електронтранс» – 15 мільйонів 294 тисячі гривень. ПрАТ «Чернігівський автозавод» (складова концерну «Еталон») оцінила три тролейбуси у 14 мільйонів 100 тисяч гривень, це підприємство уже мало досвід виробництва тролейбусів для Чернігова під брендом «Барвінок», а щодо загального досвіду Чернігівського автозаводу, то він збудував уже тисячі автобусів, а не лише 3 тролейбуси, які на той час були в доробку «Електронтрансу». Не дивлячись на істотно нижчу ціну закупівлі, тендерний комітет Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР акцептував пропозицію «Електронтрансу». Таке рішення чернігівці оскаржили у Антимонопольному комітеті України, але безрезультатно. Отож, Львів купив 3 тролейбуси за ціною на 1 мільйон 194 тисячі гривень дорожче, а ніж мав можливість придбати у «Чернігівського автозаводу». Зауважимо, до речі, що ТзОВ «СНУП «Електронтранс» не змогло постачити тролейбуси у терміни, передбачені у початковому договорі, тобто у ІІІ кварталі 2015 року. 30 вересня 2015 року в договір внесли зміни, які продовжили термін виконання контракту до 31 жовтня 2015 року, по факту тролейбуси прибули у депо тільки в грудні 2015 року.
Аналогічна ситуація була і у тендері на постачання електробуса, який оголосили 23 березня 2015 року. Очікувана вартість його закупівлі складала 9 мільйонів гривень. На участь в цьому тендері теж було подано чотири заявки – «Богдан Моторс» оцінило електробус в 10,25 млн. грн, «Укрпастех» – у 10,09832 млн. грн., «Електронтранс» – в 8,997 млн. грн., а «Чернігівський автозавод» – 7,25 млн. грн.. Із любові до місцевого виробника, Департамент житлового господарства та інфраструктури ЛМР відхилив найдешевшу пропозицію і підписав контракт із «Електротрансом». Львів на цьому контракті втратив 1,747 млн. грн. Із постачанням електробусу в передбачені початковим договором терміни (ІІІ квартал 2015 року) «Електронтранс» знову ж не впорався – у кінці вересня термін постачання був продовжений до 28 грудня 2015 року, по факту електробус приступив до роботи із пасажирами лише влітку 2016 року.
Тролейбуси "Барвінок" Т121 виробництва Чернігівського автозаводу. Фото - прес-служба Чернігівської міськради.
Отож, за любов до місцевого виробника транспорту із міської казни тільки на 4-х одиницях електротранспорту переплатили 2,941 млн. грн…
Але це були тільки «квіточки». Значно «цікавішою» виявилася історія із постачанням автобусів виробництва «Електрону».
Вперше тендер на постачання автобусів, у якому взяло участь ТзОВ «СНУП «Електронтранс» був розпочатий 5 серпня 2015 року. Львівське комунальне АТП № 1 планувало закупити 10 нових автобусів великого класу за 20 мільйонів гривень. Термін постачання автобусів – 150 днів від дати підписання договору. 3 вересня 2015 року відбулося розкриття тендерних пропозицій – всі вони були дорожчі від очікуваної вартості закупівлі. Отож, дилер білоруського МАЗу ТзОВ «МАЗтранссервіс» оцінило 10 автобусів в 38,5 млн. грн., ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» – у 36,5 млн. грн., ТзОВ «Електронтранс» – у 35,85 млн. ТзОВ «НТП «СТГ Інжиніринг» також намагалося продати 10 автобусів ЛАЗ за 31 млн. грн, але його пропозицію зразу відхилили. Отож «Електронтранс» переміг у тендері. Ціна одного автобуса склала 3,585 млн. грн., що за тодішнім курсом еквівалентно 146 735 євро. Контракт був підписаний 18 вересня 2015 року. Як і у випадку із постачанням тролейбусів і електробуса, замовник «пішов на зустріч» побажанням виробника – 11 лютого 2016 року дію договору між ЛК АТП № 1 і ТзОВ «СНУП «Електронтранс» було продовжено до 30 травня 2016 року. По факту всі автобуси були доставлені у ЛК АТП № 1 тільки в липні 2016 року.
Іще один тендер на закупівлю уже 55 автобусів Львівське комунальне АТП № 1 оголошує 16 січня 2016 року. Очікувана вартість закупівлі – 200 мільйонів гривень. Вона, у принципі, відповідає тій ціні на автобуси «Електрон» А185, яка була визначена на попередньому тендері усього 4 місяці до того.
Подання тендерних пропозицій тривало до початку березня 2016 року, під час розкриття тендерних пропозицій 11 березня 2016 року виявилося, що їх є чотири, але лише один потенційний постачальник «вписується» в очікувану вартість закупівлі: ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» оцінило 55 нових автобусів у 265,1 млн. грн., ТзОВ «УкрЄвроМАЗ» – 198,99 млн. грн., ТзОВ «СНУП «Електротранс» – у 264 мільйони 178 тисяч 578 гривень, а ТзОВ «Авто-Сіті-Бас» – у 277,2 млн. грн.
Не дивлячись на найнижчу вартість пропозиції ТзОВ «УкрЄвроМАЗ», за формальними причинами її було відхилено, натомість прийнято пропозиції «Електронтрансу», яка була дорожча за очікувану вартість закупівлі. Тендерний комітет ЛК АТП № 1 «не помітив» того, що за півроку від підписання попереднього договору автобуси «Електрон» подорожчали 1 мільйон 218 тисяч 247 гривень за один автобус – від 3 585 000 до 4 803 247 грн. Зросла вартість автобусів «Електрон» і у євро – станом на 11 березня 2016 року курс євро становив 27,7062 грн./євро, отож вартість одного автобусу «Електрон» в березні 2016 року складала уже 173 тисячі 363 євро, тобто порівняно із вереснем 2015 року зросла на 26628 євро.
Проте ТзОВ «УкрЄвроМАЗ», яке є дилером білоруського МАЗу вирішило поборотися за великий контракт із ЛК АТП № 1, отож оскаржило рішення тендерного комітету в Антимонопольному комітеті України, який узяв сторону «УкрЄвроМАЗу». За результатами розгляду, 20 квітня 2016 року Антимонопольний комітет прийняв рішення про те, що ЛК АТП № 1 зобов’язано відмінити процедуру закупівлі автобусів. Відповідне рішення АМКУ № 775-р/пк-ск оприлюднене на його сайті.
Відміна тендеру автоматично означала не тільки скасування перемоги ТзОВ «СНУП «Електронтранс», але й проведення нового тендеру на закупівлю автобусів через систему «ProZorro», через яку кожен міг би відстежити всі моменти, пов’язані із закупівлею. Вочевидь, і у «Електронтрансі», і у Садового розуміли, що перемогти із завищеною ціною автобусів «Електронтранс» у «ProZorro» не зможе. Отож вирішили … оскаржити рішення АМКУ через суд. На такі процедури знадобилося чотири місяці, на початку вересня 2016 року бажане судове рішення було здобуте і 2 вересня 2016 року був підписаний договір на постачання 55 автобусів за ціною 264 мільйони 178 тисяч 578 гривень.
Завдяки такій «підтримці вітчизняного виробника» у 2016 місто переплатило за автобуси великого класу 65 мільйонів 188 тисяч 578 гривень. На момент підписання угоди це було 2 мільйони 197 тисяч 409 євро… Загалом протягом 2015-16 років «підтримка місцевого виробника» при закупівлі 59 одиниць громадського транспорту вилилася бюджету Львова в майже 68,13 млн. грн. додаткових витрат...
І, як то кажуть, «вишенька у торті»: автобуси МАЗ203, які чомусь «не підійшли» Львову під час тендеру 2016 року, ідеально підійшли під час лізингової закупівлі 2018 року. Чому так? Про це, напевне, знають тільки у близькому оточенні Андрія Садового.
Наприкінці – маленька деталь: президент ПрАТ «Концерн «Електрон» Юрій Григорович Бубес на місцевих виборах 2015 року балотувався у Львівську обласну раду від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність», але не був обраний. На момент підписання достатньо скандального договору на постачання 55 автобусів «Електрон» між політичною силою Андрія Садового «Самопоміч» і БПП «Солідарність» уже точилася справжня політична війна, яка включала і політичну ворожнечу між Андрієм Садовим і Петром Порошенком, пов’язану із т.зв, «сміттєвою справою»… Ні на що не натякаємо. Просто констатуємо цей факт… І принагідно - народне прислів'я - пани чубляться, а у хлопів лоби тріщать.
При написанні матеріалу використано систему відстеження транспортних закупівель на сайті «alltransua.com», яка доступна за цим посиланням. Отож, кожен читач може перевірити достовірність усіх наведених у матеріалі цін, які стосуються закупівель транспорту в 2012-16 роках за кошти бюджету міста Львова.
